У Кельні представникам України вручили премію Льва Копелева

9 червня в німецькому Кельні відбулося вручення премії імені українського гуманіста й філософа Лева Копелєва.

Про це пише Deutsche Welle.

Премію "За мир та права людини" присудили українському народу ще в червні 2023 року. Церемонія нагородження лауреатів відбулася цьогоріч 9 червня у місті Кельн.

Представниками українського суспільства для нагородження обрали міського голову Києва Віталія Кличка та його брата Володимира, парамедикиню Юлію Паєвську на псевдо "Тайра" та Харківську правозахисну групу. Останню на церемонії представляв її керівник, правозахисник Євген Захаров.

Премія вручається Форумом Лева Копелева в Кельні, починаючи з 2001 року, і не передбачає грошової винагороди.

Гуманіст і письменник Лев Копелев народився у Києві, навчався у Харкові. Під час Другої світової війни він у званні майора радянської армії боровся проти нацистів. Коли ж Червона Армія дісталася Східної Пруссії, Копелев намагався захищати німецьке цивільне населення від убивств і насильства, а також від грабежів радянських солдатів. За це його засудили до 10 років ув'язнення у таборах ГУЛАГу. А в 1981 році радянська влада позбавила його громадянства СРСР. Копелев помер у 1997 році в німецькому Кельні.

Громадську організацію Форум Льва Копелева заснували друзі і соратники Копелева після його смерті в 1998 році в Кельні. Її мета - продовження боротьби діяча за гуманність, мир і права людини.

Лауреатами премії імені Кополева у різні роки ставали голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, співачка і активістка Майдану Руслана Лижичко, російський соціолог з "Левада-центру" Лев Гудков, організація HALO Trust, що займається знешкодженням мін, товариство "Меморіал", редакція "Новой газеты", сирійські лікарі Аммар Закарія і Абдулкадер Абдулрахім та Дрезденська ініціатива з порятунку біженців в Середземному морі Mission Lifeline.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.