Ярослава Гуньку нагородили відзнакою "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька

Тернопільська обласна рада нагородила ветерана Другої світової війни, вояка дивізії "Галичина" Ярослава Гуньку почесною відзнакою Тернопільської обласної ради "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька.

Про це йдеться у розпорядженні голови Тернопільської облради від 6 лютого 2024 року № 22, пише Суспільне.

19 березня, в день 99-річчя Ярослава Гуньки, голова постійної комісії обласної ради з питань законності Олег Сиротюк передав цю відзнаку його внучатій племінниці з Бережан Ользі Вітковській. Жінка має передати нагрудний орден в Канаду, де проживає ветеран.

Головну відзнаку Тернопільської обласної ради Ярослав Гунька отримав за вагомий особистий внесок у надання допомоги Збройним силам України, активну благодійну і громадську діяльність.

Народився Ярослав Гунька 19 березня 1925 року в селі Урмань на Тернопільщині. Навчався у Бережанській гімназії. У 18 років пішов добровольцем до дивізії "Галичина". 

У липні 1944 року брав участь у битві проти Червоної армії. Потрапив у полон до британців. Спільно з частиною дивізійників був відправлений із Великої Британії до Італії, в Ріміні. Нюрнберзький трибунал, який у 1945-1946 роках судив винуватців злочинів нацизму, не знайшов доказів причетності до них вояків дивізії "Галичина".

З Ріміні повернувся до Британії. У 1948 році, після численних перевірок, був остаточного звільнений. Вступив до Об'єднання українців у Великій Британії. У 1951 році одружився з Маргарет Енн Еджертон. У 1954 емігрував до Канади. Закінчив технічний коледж. Працював в авіаційній промисловості, згодом став інспектором компанії "De Havilland". Був членом Конгресу українців Канади, активним учасником Братства колишніх вояків першої Української дивізії Української національної армії. Дописував в українськомовне видання "Вісті комбатанта".

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями. Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Через це внаслідок скандалу Ентоні Рота пішов у відставку, а премʼєр Канади Джастін Трюдо мусив вибачатися за "помилку, яка глибоко збентежила парламент і Канаду".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".