Ярослава Гуньку нагородили відзнакою "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька

Тернопільська обласна рада нагородила ветерана Другої світової війни, вояка дивізії "Галичина" Ярослава Гуньку почесною відзнакою Тернопільської обласної ради "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька.

Про це йдеться у розпорядженні голови Тернопільської облради від 6 лютого 2024 року № 22, пише Суспільне.

19 березня, в день 99-річчя Ярослава Гуньки, голова постійної комісії обласної ради з питань законності Олег Сиротюк передав цю відзнаку його внучатій племінниці з Бережан Ользі Вітковській. Жінка має передати нагрудний орден в Канаду, де проживає ветеран.

Головну відзнаку Тернопільської обласної ради Ярослав Гунька отримав за вагомий особистий внесок у надання допомоги Збройним силам України, активну благодійну і громадську діяльність.

Народився Ярослав Гунька 19 березня 1925 року в селі Урмань на Тернопільщині. Навчався у Бережанській гімназії. У 18 років пішов добровольцем до дивізії "Галичина". 

У липні 1944 року брав участь у битві проти Червоної армії. Потрапив у полон до британців. Спільно з частиною дивізійників був відправлений із Великої Британії до Італії, в Ріміні. Нюрнберзький трибунал, який у 1945-1946 роках судив винуватців злочинів нацизму, не знайшов доказів причетності до них вояків дивізії "Галичина".

З Ріміні повернувся до Британії. У 1948 році, після численних перевірок, був остаточного звільнений. Вступив до Об'єднання українців у Великій Британії. У 1951 році одружився з Маргарет Енн Еджертон. У 1954 емігрував до Канади. Закінчив технічний коледж. Працював в авіаційній промисловості, згодом став інспектором компанії "De Havilland". Був членом Конгресу українців Канади, активним учасником Братства колишніх вояків першої Української дивізії Української національної армії. Дописував в українськомовне видання "Вісті комбатанта".

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями. Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Через це внаслідок скандалу Ентоні Рота пішов у відставку, а премʼєр Канади Джастін Трюдо мусив вибачатися за "помилку, яка глибоко збентежила парламент і Канаду".

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.