Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

Директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.

Про це йдеться на сайті нагороди.

4 травня в м. Портіман (Португалія) відбувся один із найпомітніших міжнародних заходів у музейній царині – церемонія вручення нагороди "Європейський музей року" від Європейського музейного форуму.

Конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн – членів Ради Європи. Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з них. Серед цьогорічних фіналістів Україну представляв Музей війни та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Спеціальної нагороди імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність удостоївся генеральний директор Національний музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди "Європейський музей року", стала визнанням особистого внеску пана Ігоря до ініціатив зі збереження музеїв та об'єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Переможцем цьогорічного конкурсу "Європейський музей року" став Саамський музей Siida – Saamelaismuseo ja Luontokeskus з м. Інарі (Фінляндія). 

Ігор Пошивайло — український етнолог, керамолог, музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні з 2016 року. Голова правління громадської організації "Музей Майдану", а також керівник Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та експертної комісії з нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури. Окрім цього, Пошивайло — один із ініціаторів проєкту "Музей Майдану". Працював над створенням Концепції музеєфікації Революції Гідності при Мінкультури і КМДА.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.