Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

Директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.

Про це йдеться на сайті нагороди.

4 травня в м. Портіман (Португалія) відбувся один із найпомітніших міжнародних заходів у музейній царині – церемонія вручення нагороди "Європейський музей року" від Європейського музейного форуму.

Конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн – членів Ради Європи. Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з них. Серед цьогорічних фіналістів Україну представляв Музей війни та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Спеціальної нагороди імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність удостоївся генеральний директор Національний музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди "Європейський музей року", стала визнанням особистого внеску пана Ігоря до ініціатив зі збереження музеїв та об'єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Переможцем цьогорічного конкурсу "Європейський музей року" став Саамський музей Siida – Saamelaismuseo ja Luontokeskus з м. Інарі (Фінляндія). 

Ігор Пошивайло — український етнолог, керамолог, музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні з 2016 року. Голова правління громадської організації "Музей Майдану", а також керівник Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та експертної комісії з нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури. Окрім цього, Пошивайло — один із ініціаторів проєкту "Музей Майдану". Працював над створенням Концепції музеєфікації Революції Гідності при Мінкультури і КМДА.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.