У Кельні представникам України вручили премію Льва Копелева

9 червня в німецькому Кельні відбулося вручення премії імені українського гуманіста й філософа Лева Копелєва.

Про це пише Deutsche Welle.

Премію "За мир та права людини" присудили українському народу ще в червні 2023 року. Церемонія нагородження лауреатів відбулася цьогоріч 9 червня у місті Кельн.

Представниками українського суспільства для нагородження обрали міського голову Києва Віталія Кличка та його брата Володимира, парамедикиню Юлію Паєвську на псевдо "Тайра" та Харківську правозахисну групу. Останню на церемонії представляв її керівник, правозахисник Євген Захаров.

Премія вручається Форумом Лева Копелева в Кельні, починаючи з 2001 року, і не передбачає грошової винагороди.

Гуманіст і письменник Лев Копелев народився у Києві, навчався у Харкові. Під час Другої світової війни він у званні майора радянської армії боровся проти нацистів. Коли ж Червона Армія дісталася Східної Пруссії, Копелев намагався захищати німецьке цивільне населення від убивств і насильства, а також від грабежів радянських солдатів. За це його засудили до 10 років ув'язнення у таборах ГУЛАГу. А в 1981 році радянська влада позбавила його громадянства СРСР. Копелев помер у 1997 році в німецькому Кельні.

Громадську організацію Форум Льва Копелева заснували друзі і соратники Копелева після його смерті в 1998 році в Кельні. Її мета - продовження боротьби діяча за гуманність, мир і права людини.

Лауреатами премії імені Кополева у різні роки ставали голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, співачка і активістка Майдану Руслана Лижичко, російський соціолог з "Левада-центру" Лев Гудков, організація HALO Trust, що займається знешкодженням мін, товариство "Меморіал", редакція "Новой газеты", сирійські лікарі Аммар Закарія і Абдулкадер Абдулрахім та Дрезденська ініціатива з порятунку біженців в Середземному морі Mission Lifeline.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.