У Кельні представникам України вручили премію Льва Копелева

9 червня в німецькому Кельні відбулося вручення премії імені українського гуманіста й філософа Лева Копелєва.

Про це пише Deutsche Welle.

Премію "За мир та права людини" присудили українському народу ще в червні 2023 року. Церемонія нагородження лауреатів відбулася цьогоріч 9 червня у місті Кельн.

Представниками українського суспільства для нагородження обрали міського голову Києва Віталія Кличка та його брата Володимира, парамедикиню Юлію Паєвську на псевдо "Тайра" та Харківську правозахисну групу. Останню на церемонії представляв її керівник, правозахисник Євген Захаров.

Премія вручається Форумом Лева Копелева в Кельні, починаючи з 2001 року, і не передбачає грошової винагороди.

Гуманіст і письменник Лев Копелев народився у Києві, навчався у Харкові. Під час Другої світової війни він у званні майора радянської армії боровся проти нацистів. Коли ж Червона Армія дісталася Східної Пруссії, Копелев намагався захищати німецьке цивільне населення від убивств і насильства, а також від грабежів радянських солдатів. За це його засудили до 10 років ув'язнення у таборах ГУЛАГу. А в 1981 році радянська влада позбавила його громадянства СРСР. Копелев помер у 1997 році в німецькому Кельні.

Громадську організацію Форум Льва Копелева заснували друзі і соратники Копелева після його смерті в 1998 році в Кельні. Її мета - продовження боротьби діяча за гуманність, мир і права людини.

Лауреатами премії імені Кополева у різні роки ставали голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, співачка і активістка Майдану Руслана Лижичко, російський соціолог з "Левада-центру" Лев Гудков, організація HALO Trust, що займається знешкодженням мін, товариство "Меморіал", редакція "Новой газеты", сирійські лікарі Аммар Закарія і Абдулкадер Абдулрахім та Дрезденська ініціатива з порятунку біженців в Середземному морі Mission Lifeline.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.