У Кельні представникам України вручили премію Льва Копелева

9 червня в німецькому Кельні відбулося вручення премії імені українського гуманіста й філософа Лева Копелєва.

Про це пише Deutsche Welle.

Премію "За мир та права людини" присудили українському народу ще в червні 2023 року. Церемонія нагородження лауреатів відбулася цьогоріч 9 червня у місті Кельн.

Представниками українського суспільства для нагородження обрали міського голову Києва Віталія Кличка та його брата Володимира, парамедикиню Юлію Паєвську на псевдо "Тайра" та Харківську правозахисну групу. Останню на церемонії представляв її керівник, правозахисник Євген Захаров.

Премія вручається Форумом Лева Копелева в Кельні, починаючи з 2001 року, і не передбачає грошової винагороди.

Гуманіст і письменник Лев Копелев народився у Києві, навчався у Харкові. Під час Другої світової війни він у званні майора радянської армії боровся проти нацистів. Коли ж Червона Армія дісталася Східної Пруссії, Копелев намагався захищати німецьке цивільне населення від убивств і насильства, а також від грабежів радянських солдатів. За це його засудили до 10 років ув'язнення у таборах ГУЛАГу. А в 1981 році радянська влада позбавила його громадянства СРСР. Копелев помер у 1997 році в німецькому Кельні.

Громадську організацію Форум Льва Копелева заснували друзі і соратники Копелева після його смерті в 1998 році в Кельні. Її мета - продовження боротьби діяча за гуманність, мир і права людини.

Лауреатами премії імені Кополева у різні роки ставали голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, співачка і активістка Майдану Руслана Лижичко, російський соціолог з "Левада-центру" Лев Гудков, організація HALO Trust, що займається знешкодженням мін, товариство "Меморіал", редакція "Новой газеты", сирійські лікарі Аммар Закарія і Абдулкадер Абдулрахім та Дрезденська ініціатива з порятунку біженців в Середземному морі Mission Lifeline.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".