IN MEMORIAM: На фронті загинув історик Вячеслав Залевський

Вячеслав Залевський був волонтером Центру історії Вінниці та Музею Вінниці.

Про це повідомили у Музеї Вінниці.

Вячеслав народився 12 грудня у селі Пиковець Хмільницького району на Вінниччині. У 2021-му завершив навчання на Історичному факультеті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Був активним членом клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел" Вінницького історичного товариства.

Як волонтер систематично допомагав у роботі Центру історії Вінниці, а згодом Музею Вінниці, брав участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних музейних проєктах і виставках, зокрема міжнародній виставці "За волю України" спільно з Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

На початку 2024 року добровільно приєднався до лав 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України, служив у роті вогневої підтримки у складі мінометного розрахунку.

Загинув під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку. 

"Я з гордістю скажу: цей хлопчина зробив більше, ніж я та більшість людей, які знаходяться поруч зі мною. Він був саме тією людиною, якою пишаються командири. Тому наше завдання – ніколи не забувати таких бійців та допомагати родині, яка виростила цього тигра", - зазначив командир воїна.

У Вячеслава залишились мати, батько та два молодші брати. Допомогти родині можна тут: https://send.monobank.ua/jar/5ScYLwExhh

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.