IN MEMORIAM: На фронті загинув історик Вячеслав Залевський

Вячеслав Залевський був волонтером Центру історії Вінниці та Музею Вінниці.

Про це повідомили у Музеї Вінниці.

Вячеслав народився 12 грудня у селі Пиковець Хмільницького району на Вінниччині. У 2021-му завершив навчання на Історичному факультеті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Був активним членом клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел" Вінницького історичного товариства.

Як волонтер систематично допомагав у роботі Центру історії Вінниці, а згодом Музею Вінниці, брав участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних музейних проєктах і виставках, зокрема міжнародній виставці "За волю України" спільно з Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

На початку 2024 року добровільно приєднався до лав 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України, служив у роті вогневої підтримки у складі мінометного розрахунку.

Загинув під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку. 

"Я з гордістю скажу: цей хлопчина зробив більше, ніж я та більшість людей, які знаходяться поруч зі мною. Він був саме тією людиною, якою пишаються командири. Тому наше завдання – ніколи не забувати таких бійців та допомагати родині, яка виростила цього тигра", - зазначив командир воїна.

У Вячеслава залишились мати, батько та два молодші брати. Допомогти родині можна тут: https://send.monobank.ua/jar/5ScYLwExhh

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.