Митрополичі сади у Львові повернули УГКЦ

Після двох розглядів справи у Верховному суді територію біля Собору Святого Юра повернули Українській Греко-Католицькій церкві.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Територія біля головного Собору Святого Юра завжди історично та законно належала Церкві. Це важливе рішення для громади міста. Дякую всім, хто долучився до відновлення справедливості", — написав Андрій Садовий.

У грудні 2020 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах Держспецзв'язку. Вони намагалися скасувати рішення міської ради про передачу земельної ділянки Українській Греко-Католицькій церкві.

Святоюрська гора – це великий комплекс довкола церкви Святого Юра з садом, який заклали у 1762-1771 роках. Ця територія належить до спадщини ЮНЕСКО і перебуває у постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ.

На початку 19 століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. З ініціативи митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям із бідних сімей. Сад зберігся і до сьогодні. 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.