Митрополичі сади у Львові повернули УГКЦ

Після двох розглядів справи у Верховному суді територію біля Собору Святого Юра повернули Українській Греко-Католицькій церкві.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Територія біля головного Собору Святого Юра завжди історично та законно належала Церкві. Це важливе рішення для громади міста. Дякую всім, хто долучився до відновлення справедливості", — написав Андрій Садовий.

У грудні 2020 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах Держспецзв'язку. Вони намагалися скасувати рішення міської ради про передачу земельної ділянки Українській Греко-Католицькій церкві.

Святоюрська гора – це великий комплекс довкола церкви Святого Юра з садом, який заклали у 1762-1771 роках. Ця територія належить до спадщини ЮНЕСКО і перебуває у постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ.

На початку 19 століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. З ініціативи митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям із бідних сімей. Сад зберігся і до сьогодні. 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.