Листи до митрополита: дослідники вперше опублікували матеріали з кримінальної справи Йосифа Сліпого

Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі документи з архівно-кримінальної справи митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Сьогодні — 130 років з дня його народження

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • ордер на арешт та обшук;

  • анкета арештованого Йосифа Сліпого;

  • протоколи допитів митрополита УГКЦ; 

  • протокол обшуку в резиденції митрополита у Львові 12-14 квітня 1945 р;

  • список антирадянської націоналістичної літератури вилученої в резиденції;

  • листи, написані до митрополита греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, тощо.

Серед опублікованих матеріалів збірки — листи до Йосифа Сліпого, написані відомими діячами греко-католицької церкви, зокрема блаженним священномучеником Василем Величковським, що писав митрополиту з концтаборів ГУЛАГу (Главное управление исправительно-трудовых лагерей). 

Серед адресантів — відома монахиня, праведниця народів світу Олена Вітер, яку заарештували за звинуваченням у планах вбити двох співробітників НКВД, а також радянського письменника Ярослава Галана. В одному з листів до Сліпого Олена ділиться власними роздумами про радянські репресії проти духовенства та церкви, згадує фізичні тортури котрих вона зазнала під час перебування в НКВД: "…По бурі – котра часом і корисна, бо все, що немає сильного фундаменту – вириває з корінням всякого рода дерева і навіть дах з домів. Потім начинають будувати ще кращі будівлі-гиганти, на сильних фундаментах. Так все мені тепер зрозуміло і ясно, перейшла університет життя – пізнала і ще більше оцінила ту велику ласку покликання…". 

Раніше листи, адресовані Йосифу Сліпому не були опубліковані, більшість з них  вперше публікують у вільному доступі. Під час заслання митрополита вони зберігалися в будинку для інвалідів в місті Маклаково (тепер — місто Лісосибірськ) Красноярського краю, та були вилучені під час його чергового арешту у 1958 році.

Довідка: Йосиф Сліпий — видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944 — 1984 років, кардинал. Був переслідуваний радянською владою, відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Реабілітований, як необґрунтовано засуджений, у 1991 році.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.