Листи до митрополита: дослідники вперше опублікували матеріали з кримінальної справи Йосифа Сліпого

Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі документи з архівно-кримінальної справи митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Сьогодні — 130 років з дня його народження

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • ордер на арешт та обшук;

  • анкета арештованого Йосифа Сліпого;

  • протоколи допитів митрополита УГКЦ; 

  • протокол обшуку в резиденції митрополита у Львові 12-14 квітня 1945 р;

  • список антирадянської націоналістичної літератури вилученої в резиденції;

  • листи, написані до митрополита греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, тощо.

Серед опублікованих матеріалів збірки — листи до Йосифа Сліпого, написані відомими діячами греко-католицької церкви, зокрема блаженним священномучеником Василем Величковським, що писав митрополиту з концтаборів ГУЛАГу (Главное управление исправительно-трудовых лагерей). 

Серед адресантів — відома монахиня, праведниця народів світу Олена Вітер, яку заарештували за звинуваченням у планах вбити двох співробітників НКВД, а також радянського письменника Ярослава Галана. В одному з листів до Сліпого Олена ділиться власними роздумами про радянські репресії проти духовенства та церкви, згадує фізичні тортури котрих вона зазнала під час перебування в НКВД: "…По бурі – котра часом і корисна, бо все, що немає сильного фундаменту – вириває з корінням всякого рода дерева і навіть дах з домів. Потім начинають будувати ще кращі будівлі-гиганти, на сильних фундаментах. Так все мені тепер зрозуміло і ясно, перейшла університет життя – пізнала і ще більше оцінила ту велику ласку покликання…". 

Раніше листи, адресовані Йосифу Сліпому не були опубліковані, більшість з них  вперше публікують у вільному доступі. Під час заслання митрополита вони зберігалися в будинку для інвалідів в місті Маклаково (тепер — місто Лісосибірськ) Красноярського краю, та були вилучені під час його чергового арешту у 1958 році.

Довідка: Йосиф Сліпий — видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944 — 1984 років, кардинал. Був переслідуваний радянською владою, відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Реабілітований, як необґрунтовано засуджений, у 1991 році.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.