У Львові обрали проєкт відновлення знищеного РФ музею Романа Шухевича

30 червня оприлюднили результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт відновлення музею Романа Шухевича, який у ніч на 1 січня знищив ворожий дрон.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Важлива новина до Дня народження генерала Романа Шухевича. Маємо результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проект відновлення музею, який був знищений ворожим дроном.  Високоповажне журі обрало переможця.  Враховано побажання родини Шухевичів", – повідомив мер.

У конкурсі перемогла команда Андрія Лесюка, яка є автором Меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні у Львові.

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі.

На місці закинутих господарських будівель архітектори запропонували облаштувати освітній простір для проведення заходів патріотичного виховання для молоді, доповнивши такими таким чином функціональне наповнення музею.

Крім того, проект передбачає формування меморіального скверу імені Романа Шухевича з освітніми зонами біля озера. На території навколо пам'ятника Роману Шухевичу облаштують площу та встановлять вуличні меблі. Важливим на сьогодні є те, що проектні рішення передбачають повну інклюзивність обʼєкту.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня російські окупанти атакували Львівщину "Шахедами". Уламки збитого дрона впали на музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі. Музей вщент згорів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.