Громадськість вимагає у міської влади Львова відновити музей Романа Шухевича

У Львові створили громадський комітет відбудови музею Романа Шухевича в Біголорщі.

Про це повідомив історик Микола Посівнич.

Роман Шухевич прийняв останній бій 5 березня 1950 року в с. Білогорща на околицях Львова. Важливим моментом в історії було спорудження 5.03.1990 р. громадськістю з ініціативи Юрія Шухевича символічної могили, що визначила початок музею. 29 червня 1990-го відбулося відкриття меморіальної таблиці і освячення могили генералу Роману Шухевичу-Чупринці.

1 січня 2024 року ударами шахедів Росія знищила Меморіальний музей Романа Шухевича, який був відновлений у 2001-му його побратимами-комбатантами ОУН-УПА, що залишилися живими після сталінських тюрм та поневірянь.

"Дивною є позиція міської влади Львова та мера А. Садового, які свідомо чи несвідомо затягують питання відновлення будівлі під прикриттям проведення конкурсу. Зважаючи на вищесказане, представники громадськості, голосимо про створення громадського комітету відбудови музею Романа Шухевича в Біголорщі та спорудження пам'ятника Головному Командиру УПА у Львові", - йдеться у заяві про створення громадського комітету відновлення Музею Романа Шухевича.

Громадський комітет закликає депутатів, міську владу та голову Львова А. Садового невідкладно:

– Припинити знищення залишків та артефактів музею і проводити роботи з відновлення музею під наглядом кваліфікованих фахівців.

– Прийняти рішення про відновлення будинку-музею в його первісному вигляді.

– Визначити замовника робіт по відбудові музею.

– Надати дозвіл на проведення будівельних робіт по відбудові музею.

– Погодити необхідну проєктно-кошторисну документацію у встановленому порядку.

"У випадку ігнорування позицій громадськості, ми готові взяти на себе відповідальність щодо відновлення музею Романа Шухевича в Білогорщі в такому вигляді, яким він був 5 березня 1950 року. У Головного командира УПА Романа Шухевича немає місця спочинку, але є місце останнього бою, яке ми маємо зберегти для нащадків як місце нашої сили та звитяги, символом перемоги України над одвічним ворогом!", - наголошує громадський комітет.

Головою громадського комітету відновлення Музею є донька Романа Шухевича Марія Трильовська-Шухевич. Заяву підписали півсотні осіб, серед яких: Леся Шухевич – дружина Юрія Шухевича, Олег Медуниця – Голова Проводу ОУН-б, Богдан Борович – голова Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА, історики Микола Посівнич, Андрій Сова, Іван Хома, Руслан Забілий та інші.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.