У Львові повинна бути вулиця Старосольських

Події в Білогорщі 5 березня 1950 року відбилися на долі моєї родини. Мій дід архітектор Ігор Старосольський повернувся із заслання з Казахстану до Львова всередині 1940-х. Його перебування у Львові не було безпечним, він про це усвідомлював. Проте, як він сам писав у спогадах, повернутися до Львова - це була його принципова позиція. Він був єдиним із Старосольських, хто пережив війну і залишився в Україні.

 

Події в Білогорщі 5 березня 1950 року відбилися на долі моєї родини. Мій дід архітектор Ігор Старосольський повернувся із заслання з Казахстану до Львова всередині 1940-х. Його перебування у Львові не було безпечним, він про це усвідомлював. Проте, як він сам писав у спогадах, повернутися до Львова - це була його принципова позиція. Він був єдиним із Старосольських, хто пережив війну і залишився в Україні.

Оскільки нікого з рідних не було, Ігор активно контактував з дальшими родичами. Він часто провідував свого вуйка Зенька (брата мами), який лежав паралізований, приносив йому ліки. У них з дитинства були теплі стосунки. Восени 1948-го Ігор одружився з моєю бабцею Людою, а влітку 1949 року народилася моя мама Дарка. Коли мамі було 5 місяців, напередодні Йордану 1950 року вночі прийшли з обшуком. Діда арештували, карцер, 6 років таборів Сибіру.

 
 Ігор Старосольський з дружиною і донькою

Наступного разу він побачив своїх рідних, коли мама йшла в перший клас.

Бабцю з мамою забрали в пересильну тюрму. Половину лютого 1950 року бабцю з 5-місячною мамою тримали в тюрмі на Лонцького. Спали на підлозі, їли чорний хліб з тюлькою. На допитах мама сиділа на колінах у бабці, бавилася та розкидала протоколи слідства. Єдине питання, яке задавав слідчий бабці "Когда вы последний раз видели Романа Шухевича?!".

А вона його ніколи в житті не бачила. 25 лютого 1950 року бабцю з мамою перевели назад у пересильну тюрму. 21 березня 1950-го їх відпустили. В чутки, що Роман Шухевич загинув бабця не дуже вірила, бо таке вже нераз говорили, тому й не пов'язувала своє звільнення з цим.

 
Табірний портрет Ігоря Старосольського, Усть-Каменогорськ, 1953 р.

Недавно я читав кримінальну справу Ігоря Старосольського, його допити і там більшість питань – про його зв'язок з Романом Шухевичем через ті візити до свого хворого вуйка Зенька. Бо вуйко Зенько був батьком генерала.

Ігор Старосольський заплатив велику ціну за те, щоб залишитися львів'янином, далі жити і творити для Львова. Після 13 років репресій він зумів організувати школу архітектурної реставрації у Львові та підняти з руїн не одну львівську пам'ятку. Він, його батьки, брат та сестра були добрими львів'янами, кожен з них – це окрема велика історія. І зараз у депутатів Львівська міська рада є нагода показати патріотизм до свого міста і увічнити Старосольських на одній із львівських вулиць.

Андрій Андрушків: Був гурманом життя. Спомини побратима про Арсена Федосенка

Арсен Федосенко був військовим фотографом, служив у 518-му батальйоні у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. 10 червня Арсен отримав важке поранення на Харківщині. У нього залишилась дружина Анна і двоє синів.

Юрій Юзич: Штаб Євгена Коновальця у Берліні

14 червня день народження творця ОУН Євгена Коновальця. Мало хто знає, що близько 10 років свого життя він провів у Берліні, коли розвивав УВО та розгортав український націоналістичний рух. І робив це зі свого штабу, який на фото. Цей дім, де досі збереглась відзнака ОУН на фасаді, був власністю очільника легальної української сили в Польщі - по якій Коновалець працював як лідер нелегальної бойової мережі.

Тімоті Снайдер: Надії російських пропагандистів на Америку

Публікуємо фрагменти з передмови до книги Джулії Девіс про російських телепропагандистів In Their Own Words ("Їхніми словами").

Ігор Кулик: Давайте шукати репресованих разом!

Незважаючи на те, що реконструкція приміщення Архіву на Пухівській у зв'язку з війною тимчасово призупинена, одним із ефективних інструментів відновлення правдивої родинної історії став Сервіс з пошуку інформації про репресованого в один клік. Команда Архіву національної пам'яті запустила його минулого року до символічної дати – Дня пам'яті жертв політичних репресій. За майже 13 місяців послугами Сервісу скористалися 412 заявників.