У Львові обрали проєкт відновлення знищеного РФ музею Романа Шухевича

30 червня оприлюднили результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт відновлення музею Романа Шухевича, який у ніч на 1 січня знищив ворожий дрон.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Важлива новина до Дня народження генерала Романа Шухевича. Маємо результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проект відновлення музею, який був знищений ворожим дроном.  Високоповажне журі обрало переможця.  Враховано побажання родини Шухевичів", – повідомив мер.

У конкурсі перемогла команда Андрія Лесюка, яка є автором Меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні у Львові.

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі.

На місці закинутих господарських будівель архітектори запропонували облаштувати освітній простір для проведення заходів патріотичного виховання для молоді, доповнивши такими таким чином функціональне наповнення музею.

Крім того, проект передбачає формування меморіального скверу імені Романа Шухевича з освітніми зонами біля озера. На території навколо пам'ятника Роману Шухевичу облаштують площу та встановлять вуличні меблі. Важливим на сьогодні є те, що проектні рішення передбачають повну інклюзивність обʼєкту.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня російські окупанти атакували Львівщину "Шахедами". Уламки збитого дрона впали на музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі. Музей вщент згорів.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".