АНОНС: Виставка "Скарби Криму. Повернення"

"Скіфське золото" експонуватиметься у Києві до деокупації Криму.

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, благодійного фонду BGV та Інституту публічних комунікацій відкриється виставка "Скарби Криму. Повернення", де до деокупації півострова експонуватиметься "скіфське золото".

565 експонатів, понад 2000 музейних предметів, поверненню яких передували 10 років судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території.

"Скарби Криму. Повернення" — це виставка про потужну перемогу в боротьбі за культурну спадщину України, свідчення нашої тисячолітньої історії, що розкривається через культури багатьох народів, та утвердження верховенства права.

Початок роботи виставки — 5 липня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід до Лаври через головну браму.

Нагадаємо, у червні 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину 565 предметів з виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", що експонувалися в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.