АНОНС: Виставка "Скарби Криму. Повернення"

"Скіфське золото" експонуватиметься у Києві до деокупації Криму.

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, благодійного фонду BGV та Інституту публічних комунікацій відкриється виставка "Скарби Криму. Повернення", де до деокупації півострова експонуватиметься "скіфське золото".

565 експонатів, понад 2000 музейних предметів, поверненню яких передували 10 років судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території.

"Скарби Криму. Повернення" — це виставка про потужну перемогу в боротьбі за культурну спадщину України, свідчення нашої тисячолітньої історії, що розкривається через культури багатьох народів, та утвердження верховенства права.

Початок роботи виставки — 5 липня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід до Лаври через головну браму.

Нагадаємо, у червні 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину 565 предметів з виставки "Крим: золото й таємниці Чорного моря", що експонувалися в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.