До наукових бібліотек Одеси і Волині передали вилучені на митниці стародруки

Бібліотечні фонди Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Одеської національної наукової бібліотеки поповнили 16 цінними книгами, вилученими у порушників митних правил.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинської митниці, пише Читомо.

У липні 2024 року відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України для постійного зберігання в Одесу митники передали 11 книг та 3 конволюти, надрукованих французькою мовою. Загальна вартість переданої колекції експертом становить  35 433 гривень. Найдорожчий екземпляр — це комедія "Розсіювач або чесний пройдисвіт" невідомого автора, видана у Парижі у 1808 році.

Підбірку художніх творів французькою мовою намагався вивезти в своєму автомобілі громадянин Франції українського походження. Серед вилучених предметів культурної цінності найдавнішою є книга видання 1808 року, найновішою — 1946 року. Також поміж стародруків є кілька томів авторства Віктора Гюго та книга "Сірано де Бержерак" Едмона Ростана, датована 1897 роком.

Дві книги, а саме "Слово о пльку Игорєвь, Игора сына Сватьславла, внука Ольгова" та прижиттєве видання пізніше канонізованого Іоанна Кронштадського "Простое евангельское слово русскому народу: статьи для чтенія по воскреснымь и праздничнымь днямь всего года", створені на початку XX століття, оцінені у 24 000 гривень, передали на постійне зберігання до Луцька в наукову бібліотеку.

Волинська митниця скерувала до СБУ справу про спробу контрабандного викрадення цих видань, скоєну уродженцем Одещини. Книжки виявили в автомобілі чоловіка під час виїзду "зеленим коридором" пункту пропуску "Устилуг-Зосін" в ніші для запчастин автівки. "Простое евангельское слово русскому народу" було видане у Санкт-Петербурзі в паровій типографії Гаєвського у 1902 році. Вочевидь знаючи про культурну цінність книжки, зловмисники ставились до нього дбайливо, зокрема замінивши корінці та обкладинку.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.