IN MEMORIAM: Помер Микола Ворон, який зібрав одну з найбільших українських бібліотек у Канаді

У Канаді відійшов у засвіти Микола Ворон, який понад півстоліття очолював бібліотеку і архів при Культурному центрі Св. Володимира.

Про це повідомили на Фейсбук сторінці Mykola Woron Library & Archives at St. Vladimir's Ukrainian Cultural Centre

"Ділимося сумною вісткою, що сьогодні вранці, на 99-ому році життя, упокоївся наш засновник і довголітній бібліотекар, пан Микола Ворон. Пан Ворон дуже багато часу присвятив своїй "дитині" - і тому сьогодні маємо надзвичайну скарбницю книжок та інших матеріалів, за що ми йому дуже вдячні. Висловлюємо своє найщиріше співчуття родині пана Ворона за їхню втрату і сумуємо з ними цілою громадою. Вічна і Світла Йому Пам'ять!" - йдеться у повідомленні.

Микола Ворон народився 10 грудня 1924 року в селі Жолобок, що на Холмщині. Коли Холмщину окупували німці, неповнолітній Микола опинився в селі Кляйн Аусгайм, у родині німця Карла Багера. У Німеччині він отримував газети з Кракова — "Холмську землю" і "Українські вісті", а від 1941-го року належав до Українського національного об'єднання.

Із полтавчанкою Параскою Керекелицею у жовтні 1945-го у таборі для переміщених осіб в Офенбах Микола Ворон взяв шлюб в Українській Автокефальній Церкві. Згодом уже із сином переїхали у Канаду за контрактом на вирощування цукрових буряків, осіли у Калгарі, де стали членами української православної громади.

Від середини 1950-х років Микола Ворон працював на залізниці, а у вільний від основної праці час із власної ініціативи, власним коштом і на скромні внески членів громади творив українську бібліотеку й архів. 

Від початку 1990-х дублікати рідкісних видань української діаспори з різних країн світу регулярно поповнювали бібліотеки в Україні. Адресати отримували не лише пакунки з літературою, а й фінансову допомогу на видавничі проєкти. Українська бібліотека імені Миколи Ворона вважається однією із найбільших за океаном. 

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.