На Афоні виявили дарчий напис письменника XVI ст. Василя Сурозького святому Івану Вишенському

Досліджуючи маргіналії в українських стародруках XVI - XVII ст., які зберігаються в монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон, українські науковці натрапили на оригінальний автограф українського духовно-культурного діяча з Острозького інтелектуального гуртка, упорядника низки видань Острозької друкарні, соратника князя Костянтини Василя Острозького, духовного письменника та теолога Василя Суразького-Малюшицького.

Про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

"Унікальний автограф виявлений на Острозькому виданні 1595 р., упорядником якого був особисто Василь Суразький. Це дарчий напис письменника для іншого відомого українського духовно-культурного діяча та подвижника св. Івана Вишенського", - написав Шумило.

За його словами, це ще один слід, який підтверджує перебування Івана Вишенського на Афоні.

"Цей дарчий напис засвідчує, що Василь Суразький та Іван Вишенський були давно і близько знайомі та підтримували між собою близькі контакти навіть після того, як Іван Вишенський став затворником на Святій Горі Афон", - зазначив дослідник.

Свого часу Агатангел Кримський доволі жорстко розкритикував Івана Франка за те, що той висловив припущення, що Іван Вишенський та Василь Суразький були близькими друзями. За це Івана Франка було публічно піддано нищівній критиці та обвинувачено у "безпідставних вигадках" та "спекуляціях". Але тепер, завдяки цій унікальній знахідці, підтверджено правдивість гіпотези Івана Франка та безпідставність критики з боку його опонентів.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter. 

 
На фото острозьке видання 1595 р. з оригінальним автографом Василя Суразького Івану Вишенському

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".