На Байковому кладовищі зруйновано меморіальний знак на могилі Миколи Міхновського

На Байковому кладовищі в Києві невідомі зруйнували меморіальний знак на могилі ідейного засновника Української держави Миколи Міхновського.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Раніше, 2016 року вандали вже руйнували бронзовий пам'ятник Миколі Міхновському на Байковому кладовищі в Києві.

"Понад два роки ідеолог Самостійної України стояв обезголовлений. На жаль, держава не відновила пам'ятник творцеві Української державності. Це 8 вересня 2018 р. зробив Історичний клуб "Холодний Яр". Але вже 22 вересня погруддя Міхновського (тепер гранітне) було пошкоджене: відбито вуса, пошкоджено ніс, обличчя попалене, його вкрили тріщини. Вже 2 листопада ми відновили погруддя", — зазначив Роман Коваль.

2 вересня 2023 року Історичний клуб "Холодний Яр" відновив могилу Миколи Міхновського, поставивши мармурову плиту на місці його поховання.

"Цього року Історичний клуб "Холодний Яр" вирішив провести реконструкцію місця пам'яті творця українського війська, впорядкувати стежку та місце навколо меморіального знаку Миколи Міхновського,– так, щоб було видно, що тут спочиває ідейний засновник Української держави. Благодійна організація "МБФ "Глорі юей" погодилася організувати збір на фінансування проєкту. Сьогодні, 8 липня 2024 р., прийшов підрядник, що почати роботи, і побачив, що меморіальний знак знесено і кудись вивезено", — написав  Роман Коваль.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.