У Харкові пошкодили половецьких баб кінця XI — початку XII століття

У ніч на 2 листопада у центрі Харкова перед історичним музеєм невідомі пошкодили три пам'ятки археології — половецьких баб кінця XI — початку XII століття.

Цю інформацію Суспільне Харків підтвердила в.о. директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.

"Це виявили співробітники "Харківзеленбуду", які прийшли вранці прибирати майдан. Зателефонували мені, викликали поліцію. Загалом пошкоджені три фігури баб. Знайшли уламки від сокири: нею рубали укриття пам'яток і саме каміння. Пошкодження можливо усунути. Реставратори працюють над тим, щоб закрити пори каміння, щоб туди не потрапляла вода", — розповіла Сошнікова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 ККУ, повідомили у головному управлінні. 

У пошкодженні половецьких баб у центрі міста поліція Харківщини підозрює 45-річного чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння. Харків'янину загрожує до трьох років позбавлення волі.

Історичні пам'ятки планують ретельніше убезпечити від вандалів.

Половецькі баби — намогильні кам'яні статуї половців (кипчаків, куманів), пам'ятки сакрального мистецтва IX—XIII ст. До наших днів збереглося понад двох тисяч, розміщених переважно на території України та Південної Росії. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів. 

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.