У Харкові пошкодили половецьких баб кінця XI — початку XII століття

У ніч на 2 листопада у центрі Харкова перед історичним музеєм невідомі пошкодили три пам'ятки археології — половецьких баб кінця XI — початку XII століття.

Цю інформацію Суспільне Харків підтвердила в.о. директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.

"Це виявили співробітники "Харківзеленбуду", які прийшли вранці прибирати майдан. Зателефонували мені, викликали поліцію. Загалом пошкоджені три фігури баб. Знайшли уламки від сокири: нею рубали укриття пам'яток і саме каміння. Пошкодження можливо усунути. Реставратори працюють над тим, щоб закрити пори каміння, щоб туди не потрапляла вода", — розповіла Сошнікова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 ККУ, повідомили у головному управлінні. 

У пошкодженні половецьких баб у центрі міста поліція Харківщини підозрює 45-річного чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння. Харків'янину загрожує до трьох років позбавлення волі.

Історичні пам'ятки планують ретельніше убезпечити від вандалів.

Половецькі баби — намогильні кам'яні статуї половців (кипчаків, куманів), пам'ятки сакрального мистецтва IX—XIII ст. До наших днів збереглося понад двох тисяч, розміщених переважно на території України та Південної Росії. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.