У Києві пошкодили могили воїнів "Да Вінчі", Джуса" та Павла Петриченка

У ніч на 20 червня у Києві понівечили могили полеглих українських захисників - Дмитра Коцюбайла з позивним "Да Вінчі", Андрія Пільщикова з позивним "Джус" та Павла Петриченка.

Про це пише Національне військове меморіальне кладовище.

Вандали пошкодили портрети українських захисників та прапори, розбили лампадки на меморіалі-триптиху "Іловайськ. ДАП. Дебальцеве".

"Це - неприйнятний акт наруги над пам'яттю тих, хто віддав своє життя за Україну. Ми категорично засуджуємо будь-які акти вандалізму. Подібному блюзнірству немає місця у сучасному цивізованому світі, а тим паче – у воюючій країні. Це не просто наруга над могилами, це наруга над пам'яттю та честю наших Героїв.Будь-які прояви актів вандалізму та публічного зневажливого ставлення до наших захисників і захисниць мають бути покараними", - зазначили у Національному військовому меморіальному кладовищі. 

Як повідомили згодом у Київській міській прокуратурі, за наругу над могилами захисників України було затримано 60-річну жінку. З нею працюють правоохоронці.

В обідню пору на могилах Да Вінчі, Джуса та Петриченка вже було все прибрано. Горіли лампадки, а небайдужі принесли свіжі квіті. Чимало людей прийшли вшанувати пам'ять українських Героїв.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.