В Україні запустили проєкт, щоб розказати про Українських Героїв

Мета проєкту - розказати про полеглих захисників та захисниць, на честь яких названі вулиці України.

Про це повідомили в ДУ "Національне військове меморіальне кладовище".

Платформа памʼяті Меморіал героїв спільно з ЛУН запустили проєкт, щоб розказати про Українських Героїв.

До Дня Незалежності вони створили загальноукраїнську інтерактивну мапу, на яку нанесені вулиці, названі на честь загиблих українських захисників та захисниць.

Власне, на мапі можна знайти біографію захисника чи захисниці, на честь яких була названа та чи інша вулиця.

Якщо у вас є інформація про вулиці, сквери, провулки, парки та алеї, перейменовані на честь українських захисників, захисниць – поділіться ними, заповнивши форму – https://bit.ly/46WJWpY

Тут потрібно вказати прізвище, ім'я та зазначити коли загинула людина, на честь якої перейменували вулицю. Також коротко розповісти про полеглого, вказати область, район і назву населеного пункту, де відбулося перейменування та зазначити як раніше називалася ця вулиця, сквер або площа.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.