IN MEMORIAM: На війні загинув історик Микола Гаєвой

27 серпня на війні з російськими окупантами загинув 28-річний аспірант історичної програми УКУ Микола Гаєвой.

Про це повідомили в УКУ.

Микола Гаєвой народився в Ужгороді, у Горянах, вчився на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом — в УКУ, у Львові. Має релігійну освіту, навчався у Теологічному інституті в Брюховичах. 

Микола – випускник Гуманітарного факультету УКУ, магістерської програми "Історія". У 2019 році він вступив та навчався в аспірантурі УКУ з історії. З початком повномасштабного вторгнення росії, Микола взяв академвідпустку та пішов до війська добровільно 24 лютого 2022 року. 

"У перші дні війни він зголосився добровольцем до війська, хоч міг цього не робити, адже як аспірант мав право на відтермінування. Зізнаюся, я шкодував про цей вчинок Миколи. Він був молодим талановитим істориком, обрав для своєї дисертації політичну біографію Ярослава Стецька і, судячи з перших фрагментів, які я читав як його науковий керівник, це мала бути дуже добра праця, а в перспективі – цікава і справді наукова книжка, в якій автор не прославляв і не засуджував свого героя, а намагався зрозуміти його, а через його біографію – історію націоналістичного руху", - написав на своїй сторінці у Фейсбук історик Олександр Зайцев.

Микола Гаєвой був убитий російськими окупантами на Курському напрямку 27 серпня 2024 року. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій (Поліській бригаді ДШВ ЗСУ). 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.