IN MEMORIAM: На війні загинув історик Микола Гаєвой

27 серпня на війні з російськими окупантами загинув 28-річний аспірант історичної програми УКУ Микола Гаєвой.

Про це повідомили в УКУ.

Микола Гаєвой народився в Ужгороді, у Горянах, вчився на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом — в УКУ, у Львові. Має релігійну освіту, навчався у Теологічному інституті в Брюховичах. 

Микола – випускник Гуманітарного факультету УКУ, магістерської програми "Історія". У 2019 році він вступив та навчався в аспірантурі УКУ з історії. З початком повномасштабного вторгнення росії, Микола взяв академвідпустку та пішов до війська добровільно 24 лютого 2022 року. 

"У перші дні війни він зголосився добровольцем до війська, хоч міг цього не робити, адже як аспірант мав право на відтермінування. Зізнаюся, я шкодував про цей вчинок Миколи. Він був молодим талановитим істориком, обрав для своєї дисертації політичну біографію Ярослава Стецька і, судячи з перших фрагментів, які я читав як його науковий керівник, це мала бути дуже добра праця, а в перспективі – цікава і справді наукова книжка, в якій автор не прославляв і не засуджував свого героя, а намагався зрозуміти його, а через його біографію – історію націоналістичного руху", - написав на своїй сторінці у Фейсбук історик Олександр Зайцев.

Микола Гаєвой був убитий російськими окупантами на Курському напрямку 27 серпня 2024 року. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій (Поліській бригаді ДШВ ЗСУ). 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.