Оприлюднено імена науковців та дослідницькі теми "Української історії: глобальної ініціативи"

11 вересня 2024 року "Українська історія: глобальна ініціатива" анонсували імена близько 90 дослідників, які протягом наступних трьох років працюватимуть над 70 темами.

Про це повідомили на сайті проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива".

"Ми шукаємо правду. Ідея полягає в тому, щоб шукати правду, правду про те, хто такі українці, правду про ці землі, правду про відносини між цими землями і їх людьми, іншими землями та іншими народами. Ми шукаємо відповідей на запитання "як" і "чому", факти та мотиви людей протягом тисячоліть, послуговуючись сучасними методами", — окреслив перспективи та плани проєкту Тімоті Снайдер, Професор Єльського університету, науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, Голова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту.

 
Тімоті Снайдер

Кожна із тем покликана дослідити глибоку, тривалу глобальну історію України. 26 членів Міжнародної академічної консультативної ради з Європи, Північної Америки, Азії та Африки допоможуть дослідникам досягти цілей проєкту та знайти неочікувані нові взаємозв'язки.

Дослідження в рамках Ініціативи сягають витоків життя на планеті та доісторичних часів, а також провадитимуться у сфері екології, торкатимуться тем виживання та майбутнього людства.

"Російська агресія проти України стала поворотним моментом у європейській і навіть світовій історії. Відсутність стабільності та безпеки в регіоні залишається значним викликом і мало не ключовим у міжнародних відносинах наразі", — зазначив Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету, співголова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту. — "Цей регіон, історично сформований своєю географією та кліматом, довгий час перебував у центрі глобального конфлікту з далекосяжними політичними наслідками".

 
Ярослав Грицак

Ознайомитися з дослідниками та їх темами можна за посиланням

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це міжнародний академічний проєкт, заснований Віктором Пінчуком у 2023 році як благодійна організація у Великій Британії. Карл Більдт є головою Наглядової ради, а Тімоті Снайдер очолює Академічну раду. Проєкт працюватиме над створенням експериментальної, креативної, глибокої та широкої версії української історії, починаючи від доісторичних часів і до сьогодення.

 

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.