Оприлюднено імена науковців та дослідницькі теми "Української історії: глобальної ініціативи"

11 вересня 2024 року "Українська історія: глобальна ініціатива" анонсували імена близько 90 дослідників, які протягом наступних трьох років працюватимуть над 70 темами.

Про це повідомили на сайті проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива".

"Ми шукаємо правду. Ідея полягає в тому, щоб шукати правду, правду про те, хто такі українці, правду про ці землі, правду про відносини між цими землями і їх людьми, іншими землями та іншими народами. Ми шукаємо відповідей на запитання "як" і "чому", факти та мотиви людей протягом тисячоліть, послуговуючись сучасними методами", — окреслив перспективи та плани проєкту Тімоті Снайдер, Професор Єльського університету, науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, Голова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту.

 
Тімоті Снайдер

Кожна із тем покликана дослідити глибоку, тривалу глобальну історію України. 26 членів Міжнародної академічної консультативної ради з Європи, Північної Америки, Азії та Африки допоможуть дослідникам досягти цілей проєкту та знайти неочікувані нові взаємозв'язки.

Дослідження в рамках Ініціативи сягають витоків життя на планеті та доісторичних часів, а також провадитимуться у сфері екології, торкатимуться тем виживання та майбутнього людства.

"Російська агресія проти України стала поворотним моментом у європейській і навіть світовій історії. Відсутність стабільності та безпеки в регіоні залишається значним викликом і мало не ключовим у міжнародних відносинах наразі", — зазначив Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету, співголова Міжнародної академічної консультативної ради проєкту. — "Цей регіон, історично сформований своєю географією та кліматом, довгий час перебував у центрі глобального конфлікту з далекосяжними політичними наслідками".

 
Ярослав Грицак

Ознайомитися з дослідниками та їх темами можна за посиланням

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це міжнародний академічний проєкт, заснований Віктором Пінчуком у 2023 році як благодійна організація у Великій Британії. Карл Більдт є головою Наглядової ради, а Тімоті Снайдер очолює Академічну раду. Проєкт працюватиме над створенням експериментальної, креативної, глибокої та широкої версії української історії, починаючи від доісторичних часів і до сьогодення.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.