АНОНС: Лекція Олексія Сокирка "Гетьманщина й Мілітарна революція в ранньомодерній Європі"

Кафедра історії УКУ запрошує 23 вересня у Львові на лекцію історика Олексія Сокирка "Гетьманщина й Мілітарна революція в ранньомодерній Європі".

Про це інформує УКУ.

Лекцію присвячено переосмисленню процесів становлення та розвитку державних і військових інститутів Гетьманщини на тлі Мілітарної революції в ранньомодерній Європі.

2023 року у видавництві "Темпора" побачило світ фундаментальне дослідження Олексія Сокирка "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764". Автор шукає місце Козацької України на арені загальноєвропейської історії, сповненої складних і суперечливих процесів. Монографія "Козацький Марс" була удостоєна Міжнародної премії Івана Франка (Україна, 2024), Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" (Україна, 2024) та Відзнаки "Przeglądu Wschodniego" (Польща, 2024).

Олексій Сокирко — історик, публіцист, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету ім.Т.Шевченка, автор книжок "Лицарі другого сорту: наймане військо Лівобережної Гетьманщини, 1669-1726 рр." (2006), "Тріумф в час Руїни. Конотопська битва 1659 р." (2008), "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII — другої половини XVIII ст." (2018), "Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII — XVIII ст." (2021).

Коли: 23 вересня, 15:00

Місце проведення: Паркова авдиторія (127) Центру Шептицького УКУ (м. Львів, вул. Стрийська 29А).

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".