Хто очолить Галузевий державний архів УІНП. Оголошено переможця конкурсу

За результатами співбесіди та обговорення очільницею Галузевого державного архіву стала УІНП Старовойт Світлана.

Про це повідомляє УІНП.

24 вересня в Українському інституті національної пам'яті завершився добір на посаду директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Співбесіда транслювалась онлайн на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті. За результатами співбесіди та обговорення переможцем було визначено Старовойт Світлану Володимирівну.

Світлана Старовойт закінчила історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1996 році. 

У 1987-2019 роках працювала у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (м. Київ). Протягом 2019–2021 років була завідувачем відділу, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ).

У 2021–2024 роках – завідувач відділу формування Національного архівного фонду та довідкового апарату Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті (м. Київ).

З березня 2024 р. – заступник директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. З липня 2024 р. – виконувач обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, раніше посаду директора Галузевого державного архіву УІНП обіймав Ігор Кулик. "Історична правда" опублікувала підсумки діяльності Архіву національної пам'яті за 5 років.

 

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.