До Дня Незалежності України Державна архівна служба України презентує унікальні документи

До Дня Незалежності України Державна архівна служба України презентує унікальні документи Національного архівного фонду, присвячені процесу державотворення, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Унікальний документ Постанова про проголошення незалежності України є політико-правовим документом державотворення українського народу. Постанову була прийнята більшістю голосів на позачерговій сесії Верховної Ради України 24 серпня 1991 року.

На честь оголошення незалежності, за ініціативи депутата В'ячеслава Чорновола, синьо-жовті прапори внесено до сесійної зали та піднято над куполом Верховної ради України.

Ознайомитися з документами можна на вебпорталі Державної архівної служби України у розділі "Унікальні документи Національного архівного фонду".

 
Постанова про проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 р. 
Фонд 1 оп. 16 спр. 4630. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.