АНОНС: У Києві відбудеться наукова конференція "Національний український музей: часи, люди, долі"

Наукова конференція відбудеться в у Національному художньому музеї України 8–9 жовтня 2024 року.

Національний художній музей України спільно з Національним музеєм історії України та Національним музеєм декоративного мистецтва України до 125-річчя заснування запрошують на спільну наукову конференцію "Національний український музей: часи, люди, долі".

"5 (17) серпня 1899 року в п'яти залах Київського міського музею старожитностей і мистецтв відкрилась перша виставка, присвячена ХІ археологічному з'їзду. З цього моменту розпочалась історія трьох провідних музеїв України – Національного художнього музею України, Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України", – йдеться в повідомленні.

Конференція присвячена історії Міського музею старожитностей і мистецтв й раніше невідомим сторінкам будівництва музею, формуванню колекцій, відділу "Старий Київ", історії бібліотеки, проєкту Миколи Біляшівського "Національний український музей", співробітникам, які жили і працювали в музеї.
 
Конференція має охопити широке коло питань з історії Київського міського музею та музеїв, які виникли на його основі, а також з розвитку музейної справи в Україні. 
 
Конференція відбудеться у змішаному форматі: офлайн і онлайн. За результатами роботи планується підготовка збірника матеріалів конференції із розміщенням на офіційних сайтах НХМУ, НМІУ, НМДМУ.
 
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.