АНОНС: У Києві відбудеться наукова конференція "Національний український музей: часи, люди, долі"

Наукова конференція відбудеться в у Національному художньому музеї України 8–9 жовтня 2024 року.

Національний художній музей України спільно з Національним музеєм історії України та Національним музеєм декоративного мистецтва України до 125-річчя заснування запрошують на спільну наукову конференцію "Національний український музей: часи, люди, долі".

"5 (17) серпня 1899 року в п'яти залах Київського міського музею старожитностей і мистецтв відкрилась перша виставка, присвячена ХІ археологічному з'їзду. З цього моменту розпочалась історія трьох провідних музеїв України – Національного художнього музею України, Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України", – йдеться в повідомленні.

Конференція присвячена історії Міського музею старожитностей і мистецтв й раніше невідомим сторінкам будівництва музею, формуванню колекцій, відділу "Старий Київ", історії бібліотеки, проєкту Миколи Біляшівського "Національний український музей", співробітникам, які жили і працювали в музеї.
 
Конференція має охопити широке коло питань з історії Київського міського музею та музеїв, які виникли на його основі, а також з розвитку музейної справи в Україні. 
 
Конференція відбудеться у змішаному форматі: офлайн і онлайн. За результатами роботи планується підготовка збірника матеріалів конференції із розміщенням на офіційних сайтах НХМУ, НМІУ, НМДМУ.
 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.