Оцифровано архів науковця Віктора Петрова

За підтримки УКФ Науковий Архів ІА НАН України відсканував та описав фонд археолога, історика, етнографа, філолога, філософа та соціального антрополога Віктора Петрова.

Про це інформує Науковий архів Інституту археології НАН України.

Можливо ви читали романи письменника Домонтовича? Чи відоме вам його амплуа науковця? Ми пропонуємо заглянути "на кухню вченого" - ознайомитись із його рукописами, фотографіями, науковими звітами про археологічні розкопки, а також із низкою особистих документів.

Наукову частину фонду Віктора Петрова передала Архіву Інституту археології його вдова Софія Зерова після смерті вченого у 1969 році. Цьогоріч у жовтні Віктору Петрову виповнюється 130 років.

Тож ласкаво просимо на сайт! https://petrov-domontovych.archive.iananu.com/

Матеріали згруповані за тематичним принципом і представлені 19-ма категоріями з анотаціями:

Біографічний блок "Про Віктора Петрова (Домонтовича)" із категоріями:

- "Біографічні документи"

- "Портрети та інші фотографії"

- "Справа про захист дисертації" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

Блок "Археологія" із категоріями:

- "Поля поховань" (Наталія Абашина, Олег Петраускас)

- "Косанівський могильник" (Олег Петраускас)

- "Кераміка і керамічне виробництво" (Валентина Корпусова)

- "Негативи на склі"

- "Тіра і невідомі досі фото Віктора Петрова" (Олександра Бузько)

- "Дослідження Києва" (Тамара Куцаєва)

Блок "Історія. Етнографія. Фольклористика. Мовознавство" із категоріями:

- "Феодалізм в Київській Русі" (Вікторія Сергієнко)

- "Фольклористика" (Валентина Корпусова)

- "Прусська граматика" (Вітаутас Рінкевічюс)

- "Колонізовані Росією народи" (Вікторія Сергієнко)

Блок "Літературознавство і література" із категоріями:

- "Розвідки про Пантелеймона Куліша" (Юлія Карпець)

- "Розвідки про Гоголя і "Дівчина з ведмедиком"" (Юлія Карпець)

- "Літературні фрагменти про Щорса" (Вікторія Сергієнко)

Блок "Епістолярна спадщина" із категоріями:

- "Листи від Олександра Бодянського" (Галина Станиціна)

- "Листи від колег архівісток Надії Лінки і Серафіми Кузнєцової" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

- "Листи від Федота Філіна" (Олександра Бузько, Ярослав Володарець-Урбанович)

Окремо - блок про вченого:

- "Бібліографічний покажчик друкованих творів В.П. "Петрова" (Валентина Корпусова)

- "Бібліографічний покажчик досліджень життя і творчості В.П. Петрова (Домонтовича)" (Валентина Корпусова)

- "Віктор Петров та його архів" (Вікторія Сергієнко)

Архів висловлює подяку усій команді, яка в ці стислі терміни розбирала скановані рукописи і писала анотації, архівісткам Дарині Романенко, Ользі Ковальчук та Галині Станиціній, професору історії України Європейського університету Віадріна Андрію Портнову, а також фотографці Ніці Гавриш за чудові фотографії!

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.