АНОНС: Лекція Володимира В'ятровича "Для кого і навіщо потрібна популярна історія"

3 жовтня у Львові відбудеться авторська лекція історика Володимира В'ятровича "Робимо минуле доступним. Для кого і навіщо потрібна популярна історія".

У сучасному світі історія — не лише академічна наука, але й важливий інструмент формування ідентичності. Популяризація історії робить минуле доступним для широкої аудиторії, допомагаючи людям зрозуміти корені сучасних подій і явищ. На авторській лекції історика Володимира Вʼятровича ми розглянемо, для чого і для кого створюється популярна історія і чому вона важлива для суспільства. Особливо для українців, особливо сьогодні.

Поговоримо про те, як історичні наративи можуть впливати на культурну ідентичність, формувати громадську думку та навчати майбутні покоління. Обговоримо різноманітні методи популяризації історії, зокрема й через науково-популярні видання з історії, що виходять в українських видавництвах.

Спільний захід видавництв Наш Формат, КСД і Фабула.

Коли: 3 жовтня, о 18:00.

Де: Книгарня КСД у Львові, на вулиці Братів Рогатинців, 15

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.