АНОНС: Презентація артбуку "Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому"

Видавництво "Стилет і стилос" запрошує на презентацію артбуку "Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому", що відбудеться 27 жовтня у Києві.

"Столиций Київ" — зізнання у любові місту, яке стало серцем української державності. Це спроба показати Київ справжнім, наповненим українським змістом, всупереч ворожим міфам про його "споконвічний російський дух". Авторки книги — історикиня Тетяна Швидченко, літературознавиця Діана Андрієвська та художниця Надія Харт охопили три аспекти життя столиці: військово-політичний, мистецький та літературний. Герої книги — вояки, політики, митці, письменники та громадські діячі, які творили нову державу і нове мистецтво в часи національно-визвольної боротьби 1917-1921 років. 

Дух епохи переданий історіями таких діячів як Симон Петлюра, Михайло Омелянович-Павленко, Всеволод Петрів, Людмила Старицька-Черняхівська, Василь Кричевський, Софія Русова, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші видатні особистості, що творили українську культуру й державність. Їхні історії не про суху біографічність, а про творчу енергію та цікаві моменти з життя у ритмі української столиці: улюблені ресторани та цукерні Дмитра Донцова, адреси для шопінгу Георгія Нарбута, перші кроки до створення київського метро від інженерів Павла Скоропадського. 

Презентація артбуку "Столиций Київ" — запрошення в захоплюючу мандрівку Києвом початку ХХ століття, вулиці, парки та площі якого бачили буремні дні Української революції, були свідками проголошення української незалежності й самовідданої боротьби за неї. 

Коли: 27 жовтня, 17:00

Де: книгарня "Сенс" (вул. Хрещатик, 34)

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.