"Камені спотикання" повертаються у Київ

Меморіальні камені зазвичай встановлюють біля місць, де мешкали жертви катастрофи. Камені спотикання - це міжнародна ініціатива, яку започаткував німецький митець Гюнтер Демніг у 1993 році у Кельні. По Європі встановлено десятки тисяч таких меморіальних знаків.

 

Голова Українського центру вивчення Голокосту Анатолій Подольський поділився зі мною важливою новиною, актуальною особливо напередодні роковин трагедії в Бабиному Яру.

Навесні 2025-го поновиться проєкт "80 Каменів спотикання для Києва". Вже готові три нові історії пам'яті, що будуть викарбувані на київських вулицях наступного року.

Впевнена, що більшість мандрівників Європою бачили ці невеликі металеві знаки на тротуарах, з іменами загиблих у Шоа, Праведників світу тощо. На знаку міститься дата народження, дата арешту або депортації.

Меморіальні камені зазвичай встановлюють біля місць, де мешкали жертви катастрофи. Камені спотикання - це міжнародна ініціатива, яку започаткував німецький митець Гюнтер Демніг у 1993 році у Кельні. По Європі встановлено десятки тисяч таких меморіальних знаків.

 

В Україні вперше ці камені з'явилися у Рівному та Переяслав-Хмельницькому. "Цей проект покликаний вшанувати пам'ять усіх жертв нацизму – євреїв, сінті, ромів, психічно хворих людей, переслідуваних за політичні чи релігійні погляди, примусових робітників – усіх, хто був переслідуваний чи вбитий націонал-соціалістами у період із 1933 по 1945 рік", - йдеться на сайті рівненського проєкту Мнемоніка, який встановив у 2018 році в Рівному 5 каменів спотикання, зокрема Праведнику Світу Якову Сухенко.

У 2021 році, до 80 роковини трагедії у Бабиному Ярі, Ukrainian Center for Holocaust Studies встановив перші 10 каменів у столиці, запланувавши встановити 80 у наступні роки. Серед вже встановлених - камінь на честь мого друга, що пішов у засвіти, врятованого з Бабиного Яру у дитинстві, Цезаря Каца. Його друге ім'я - Василь Михайловський.

Один із каменів стоїть на території мого рідного КПІ. Цей камінь присвячено викладачу математики Георгію Бріфу, який разом дружиною Розалією був закатований у Бабиному Ярі.

 
Георгій Бріф

Біля Театру Оперети стоїть Камінь спотикання священику Олександру (Вишнякову). Ось його біографія з сайту, створеного Українським центром вивчення історії Голокосту:

"В роду Вишнякових налічувалося 300 років спадкоємного священства. У період Першої світової війни о. Олександр був нагороджений солдатським Георгіївським хрестом. Мав великі розбіжності у поглядах з більшовиками, а отже і проблеми. Був репресований в 30-роках, перебував в таборах ГУЛАГу (бухта Нагаєво). Повернувся із заслання в 1940 р. Був настоятелем Свято-Троїцького собору.

Незабаром після початку війни до Києва стали доходити звістки про знищення євреїв в Житомирі і Вінниці. Київські євреї стали звертатися до о. Олександра з проханням охрестити їх в православну віру. Батюшка охрещував євреїв та видавав їм свідоцтва про хрещення на церковних бланках. Цим йому вдалося врятувати від розстрілу багато єврейських родин, серед яких були піаніст Райський, соліст оперного театру Іванов, зубний лікар Паїн з родиною, диригент Раклін.

Після початку розстрілів в Бабиному Яру до отця Олександра прибіг сусід. Це був угорський єврей, в якого були дружина Сіма та троє дітей. Ще в перші дні війни отець Олександр охрестив всю його родину. Однак німці відправили їх всіх в Бабин Яр. Яну вдалось втекти. Він просив батюшку, щоб той дав свідчення перед німцями, що його родина хрещена в православ`ї.

Вдягнувши рясу та Георгіївський хрест, отець Олександр відправився до Бабиного Яру. Там він засвідчив перед німцями факт хрещення і розшукав майже всю родину. В перших числах листопада його заарештували співробітники гестапо. 6 листопада архімандрита Олексадра Вишнякова розстріляли в Бабиному Яру".

Максим Майоров: Друга чеченська війна. Коли почалась і чи закінчилася?

30 вересня 1999 року, тобто рівно чверть століття тому, почалася Друга російсько-чеченська війна. В усякому разі можна констатувати, що того дня російські війська приступили до повномасштабного наземного вторгнення в Чеченську Республіку Ічкерія.

Ольга Ревуцька: Сергій Король. Приклад гідного військового командира

"Військове лідерство – це не про амбітність когось, а про відповідальність за кожного", - вважає військовий капелан Андрій Зелінський. Що може спонукати одну людину охоче слідувати за іншою? Які якості та вміння притаманні хорошому воєначальнику? Російсько-українська війна сприяла консолідації української нації та стала полем для появи покоління військових авторитетів. Серед них легендарний командир – Сергій Король з позивним "Махно".

Сергій Тримбач: Гранослов

Дмитров Павличкові - 95. Виповнилось би. Хоча прожив чималенько - 93, пішов з життя на початку минулого року.

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): "Камені спотикання" повертаються у Київ

Меморіальні камені зазвичай встановлюють біля місць, де мешкали жертви катастрофи. Камені спотикання - це міжнародна ініціатива, яку започаткував німецький митець Гюнтер Демніг у 1993 році у Кельні. По Європі встановлено десятки тисяч таких меморіальних знаків.