АНОНС: Відкриття банерної виставки у Києві "Герої наших вулиць"

22 жовтня о 14:00 у сквері біля станції метро "Контрактова площа" в Києві відбудеться відкриття банерної виставки "Герої наших вулиць". Виставка присвячена Героям російсько-української війни, на честь яких названі або перейменовані вулиці в українських містах.

Про це інформує УІНП.

Проєкт реалізовано громадською організацією "Історична платформа" за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). Виставка експонуватиметься в Києві, Луцьку та Вінниці.

Мета проєкту – розповісти про Героїв, привернути увагу суспільства до важливості меморіалізації, зберегти історико-культурну пам'ять, а також посилити українську громадянську ідентичність і протидіяти дезінформації в історичному контексті.

На 20 банерах у Києві буде представлено візуальні та текстові матеріали про Героїв російсько-української війни, серед яких Роман Ратушний, Олександр Оксанченко, Дмитро Коцюбайло, Юрій Руф, Олег Куцин, Сергій Миронов, Максим Левін, Павло Лі, Юлія Здановська, брати Котенки, Олександр Махов та інші.

У відкритті виставки візьмуть участь:

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ілля Мальчевський, заступник начальника Проєктного відділу Українського культурного фонду (УКФ);

Гаяне Авакян, співзасновниця Платформи пам'яті "Меморіал";

Інна Крупник, голова ГО "Історична платформа";

Олександр Борович, голова ГО "Справжній Київ";

рідні та близькі Героїв, представники громадськості.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".