АНОНС: Міжконфесійний молитовний захід на вшанування жертв Бабиного Яру

29 вересня — День пам'яті жертв Бабиного Яру.

Про це інформує УІНП.

Цього року ми вшановуємо 83-ті роковини від початку масових розстрілів, які відбулися 29-30 вересня 1941 року. Щоб зберегти пам'ять про трагічні події в Бабиному Яру, Світовий Конґрес Українців та Український інститут національної пам'яті запрошують вас долучитися до міжконфесійного молитовного заходу.

На заході будуть присутні представники християнських та іудейських громад, органів влади та громадськості. Разом ми згадаємо жертв Бабиного Яру та вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання та покладанням лампадок і символічних камінців.

Коли: 29 вересня 2024 року о 16:00

Де: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", біля пам'ятника "Менора"

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".