Служба зовнішньої розвідки України опублікувала збірку про українську еміграцію 1940–1970-х років

Служба зовнішньої розвідки України представляє збірку «Українська еміграція 40–70-х років минулого століття в архівних документах радянських спецслужб», підготовлену Галузевим державним архівом СЗРУ.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

Діяльність радянських репресивних органів досліджена ще недостатньо. Ця тема тривалий час була закритою, а архіви чк/дпу/нквс/мдб/кдб срср не були доступними для науковців і публіцистів, а також усіх, хто цікавиться історією України.

Як результат перегляду, розсекречення та вивчення архівних справ – до цього тематичного видання відібрано окремі матеріали, які свідчать про цілеспрямовану роботу органів чк/дпу/нквс/мдб/кдб срср зі стеження за діячами української еміграції, політики, науки, культури, їхніми близькими і рідними за кордоном, збирання інформації про місця їхнього проживання, пересування, проведення заходів та планування спеціальних операцій із їхньої компрометації.

У збірнику вперше в науковий обіг вводяться надзвичайно цікаві архівні документи, що допомагають відкрити нові сторінки історії України. Так, до цього видання увійшли здебільшого окремі довідки, повідомлення, доповідні записки радянської розвідки.

Загалом опубліковано 143 документи з дотриманням хронології. Кожен документ має назву і відповідні пошукові відомості, де зазначено номер фонду, справи, тому та аркушу ГДА СЗРУ.

Частина перша

Частина друга

Частина третя

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.