На Львівщині відновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського

У селі Руда, що на Львівщині, поновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського.

Про це повідомляє Стрийська районна державна адміністрація.

Навколо пошуків праху гетьмана Івана Виговського об'єдналися науковці, представники місцевої влади та члени пошукових організацій. 

"У селі Руда Гніздичівської громади відбулося перше виїзне засідання координаційної ради. Слід зазначити, що є кілька версій щодо поховання легендарного гетьмана, але точне місце його захоронення на сьогодні достеменно невідоме", - йдеться у повідомленні.

Археолог Василь Рудей із 1999 до 2006 року шукав прах гетьмана Івана Виговського. Розкопки проводили розкопки у селах Стрийщини, але місце поховання гетьмана там не знайшли:

"Тоді з 2003 року переключився у село Руда, де маєток Івана Виговського, і тут почав досліджувати території. За різними дослідженнями я зрозумів, що Івана Виговського після розстрілу 15 березня 1664 року було поховано на території його маєтку",розповів Василь Рудей журналістам Суспільне. Львів.

Одне з можливих місць перепоховання гетьмана - це кладовище поблизу стародавньої церкви XVIII століття. На початку листопада його територію скануватимуть. 

Іван Виговський (бл. 1608-1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений у ніч з 16 на 17 березня поблизу села Вільховець.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.