Могильний камінь над похованням українців на горі Монастир сфальсифікував фонд екс-керівника Канцелярії уряду Польщі

Могильний камінь без списку полеглих на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja Міхала Дворчика, колишнього шефа Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосла від партії "Право і Справедливість".

Про це написав історик і журналіст Олександр Зінченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Фальсифікація написів могилі Монастир зруйнувало довіру між Києвом і Варшавою у 2020 році. Колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович написав про це нещодавно у газеті Rzeczpospolita:

"Є таємницею Полішинеля, що насамперед ідеться про відновлення пам'ятника українських солдатів на горі Монастир. Цей пам'ятник, встановлений легально за гроші польського платника податків, був знищений невідомими. Президент Володимир Зеленський погодив із президентом Анджеєм Дудою, що буде він відновлений перед переговорами в Києві в жовтню 2020 року. І був віднеовлений - але лишень у спосіб провокативний, адже з нього зникли імена полеглих солдатів. Українці почувалися ошуканими".

На запит очільниці Товариства польсько-українського примирення, Кароліна Романовська отримала від Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego відповідь, що могильний камінь на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja. Цей фонд очолює Міхал Дворчик, колишній шеф Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосол від партії "Право і Справедливість".

"Пасьянс склався. Дозвіл на пошуки в Пужніках отримала саме ця фундація в рамках домовленостей двох президентів. Але не розрахували реакцію на фальсифікацію написів на могилі українців, що загинули в бою з НКВД в околицях гори Монастир", - прокоментував Олександр Зінченко.

Більше про гору Монастир читайте в матеріалі Володимир Бірчак "Хто похований на горі Монастир?"

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.