Андрій Сибіга: Україна готова вести діалог з поляками щодо Волинської трагедії

Очільник МЗС України планує обговорювати з польськими партнерами питання Волинської трагедії.

Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Україна готова обговорювати суперечливі історичні питання, в тому числі Волинську трагедію, з польськими колегами, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга:

"Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, в тому числі найскладніші питання, в тому числі з нашими найближчими союзниками й друзями поляками", - відповів Сибіга на запитання "Радіо Свобода" на полях Варшавського безпекового форуму 1 жовтня.

Він анонсував розмову з польською стороною на цю тему,  але не уточнив, з ким саме має відбутися розмова. 

2 жовтня Андрій Сибіга провів зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі тет-а-тет.

"Обговорили пріоритетні оборонні потреби України, подальшу військову допомогу, запрошення України до НАТО та наш шлях до членства в ЄС. Ми також окреслили шляхи зміцнення наших добросусідських двосторонніх відносин", - розповів очільник МЗС про результати зустрічі.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.