Андрій Сибіга: Україна готова вести діалог з поляками щодо Волинської трагедії

Очільник МЗС України планує обговорювати з польськими партнерами питання Волинської трагедії.

Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Україна готова обговорювати суперечливі історичні питання, в тому числі Волинську трагедію, з польськими колегами, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга:

"Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, в тому числі найскладніші питання, в тому числі з нашими найближчими союзниками й друзями поляками", - відповів Сибіга на запитання "Радіо Свобода" на полях Варшавського безпекового форуму 1 жовтня.

Він анонсував розмову з польською стороною на цю тему,  але не уточнив, з ким саме має відбутися розмова. 

2 жовтня Андрій Сибіга провів зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі тет-а-тет.

"Обговорили пріоритетні оборонні потреби України, подальшу військову допомогу, запрошення України до НАТО та наш шлях до членства в ЄС. Ми також окреслили шляхи зміцнення наших добросусідських двосторонніх відносин", - розповів очільник МЗС про результати зустрічі.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.