"Це не політичне питання, яке підлягає торгам", - глава МЗС Польщі про ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.

Про це Радослав Сікорський сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою, пише Укрінформ.

"Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення", - підкреслив Сікорський.

Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв'язання складних питань історичного минулого.

"Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого - по лінії причетних органів державної влади обидвох країн", - наголосив український міністр.

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.