"Це не політичне питання, яке підлягає торгам", - глава МЗС Польщі про ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.

Про це Радослав Сікорський сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою, пише Укрінформ.

"Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення", - підкреслив Сікорський.

Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв'язання складних питань історичного минулого.

"Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого - по лінії причетних органів державної влади обидвох країн", - наголосив український міністр.

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.