АНОНС: Презентація та дискусія "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр."

У рамках львівського форуму видавців відбудеться дискусія «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 рр.», присвячена виходу першого видання в рамках однойменної дослідницької програми «Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр.».

Володимир Бірчак: Як поляки закликали українців миритися

Мене досі вражає, що представники польського та українського підпілля, маючи ще дуже свіжі рани від конфлікту, робили спроби порозумітися, а також об’єднували свої сили для спільних акцій проти ворога – совєтів. Якщо вони змогли зробити це тоді, то чому політики зараз використовують цей конфлікт для заробляння політичних балів і конфронтації між двома нашими народами?

Волинь'43: майбутнє у лабіринтах минулого

Примирення з примусу – це шлях у нікуди. Односторонній “волинський нюрнбнерг” практично неможливий. Українці та поляки повинні пам’ятати, що після річниць антипольської акції буде наступний день і слід зважати на слова, аби не виявилося, що the day after розмова неможлива.

Анджей Дуда нагородив українців за порятунок поляків в XX столітті

Президент Польщі Анджей Дуда у середу у президентському палаці нагородив медаллю Virtus et Fraternitas (мужність і братерство – лат.) дев’ятьох осіб з України, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини за “героїчні дії у наданні допомоги полякам, які стали жертвами тоталітарних режимів XX століття”.

Павло Лоза: Кінець мандрів суперечливого пам’ятника жертвам волинської трагедії?

Раніше не було можливості побудувати його зокрема у Торуні та Команчі. Зараз депутати сільської ґміни Яроцин, що у Підкарпатському воєводстві, вирішили встановити його у себе. Йдеться про спірний пам’ятник «Волинській різні», на якому, серед іншого, зображено дитину на вилах або сім’ю, що стоїть у вогні.

Голова ОУП: Українсько-польська історія – як швейцарський сир

В українсько-польських відносинах треба зосереджуватися на позитивних сторінках з минулого і на них формувати міцні відносини між Києвом і Варшавою.

УІНП зробив заяву про заходи у Гуті Пеняцькій

«Пам’ять про жертв потребує правди і поваги, а не маніпуляцій і партійних мітингів» – УІНП про пам’ятні заходи у Гуті Пеняцькій

Переговори між УІНП та польським IPN. Про що домовились? ВІДЕО

У рамках офіційного візиту до Польщі 3 грудня відбулася зустріч української делегації УІНП на чолі з Антоном Дробовичем з головою Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) доктором Ярославом Шареком та представниками IPN. Це перша офіційна зустріч голів інститутів національної пам’яті України та Польщі, як і офіційних делегацій обох установ, за три роки.

Ольга Попович: Візит Анджея Дуди в Україну: перелом в історичному діалозі чи наразі без змін?

Відколи новим президентом України став Володимир Зеленський, коментатори та експерти польсько-українських відносин почали говорити про можливий перелом у двосторонніх відносинах. Він мав відбутись у гуманітарній сфері, а конкретніше – в історичних дискусіях. Саме тут у двосторонніх відносинах найбільше обопільних претензій та домінує монолог замість діалогу. Триденний жовтневий візит Анджея Дуди став другим його офіційним візитом за кордон, після повторного обрання президентом у липні поточного року. З цим візитом деякі з експертів якраз і пов’язували можливі зміни чи навіть «перелом» у двосторонніх польсько-українських відносинах, а саме в історичному діалозі.

Голова ІНП Польщі: До заяв української влади ставимося стримано

В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях, – заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни.

Питання історичної пам’яті між Україною та Польщею зняте – Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі питання історичної пам’яті між Україною та Польщею зняте, а суперечок між країнами бути не повинно.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Польща не зробила всього необхідного для примирення з Україною – експрезидент

На думку колишнього президента Польщі Александра Квасневського, його країна не зробила все можливе для примирення з Україною.

Польські політики віддали шану українцям, які рятували їхніх співвітчизників у роки конфлікту на Волині

У місті Торунь на півночі Польщі відкрили меморіальні дошки з прізвищами 300 українців, які ціною власного життя врятували поляків в роки війни під час трагічних подій на Волині.

Богдан Гудь: Волинь перед Волинню

Де шукати причини Волині-1943, у чому різниця між українсько-польським конфліктом у Галичині та на Волині та чи тільки УПА була "організатором" Волинської трагедії – "Локальній історії" розповів Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор Львівського університету, автор книги "З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." (польськомовний варіант – Ukraińcy i Polacy na Naddnieprzu, Wołyniu i w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku).