Мирослав Іванек : На Волині найбільше постраждали українці та євреї

Кволі спроби заперечити заявам поляків здебільшого зводяться до нагадування, що поляки також вбивали українців, але цей аргумент є нівечений аргументом асиметрії польських і українських втрат. У цьому розігрітому до червоного спорі про польсько-українські жертви дивним чином загубилася усвідомленість, що найбільші злочини на Волині під час війни скоїли німці, а найбільших жертв зазнали українське та єврейське населення.

Заповідник "Трипільська культура" запрошує на традиційну толоку

Музейний фестиваль археологічної реконструкції та живої історії "Трипільська толока" відбудеться 12 вересня в селі Легедзине Черкаської області.

АНОНС: Презентація історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років"

Український інститут національної пам’яті ініціює проведення заходу з нагоди оприлюднення історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років".

Володимир Бірчак: Гжегож Мотика: "Історичні умови висувають перед вступом до ЄС. Україні їх теж треба висунути"

Професор Гжегож Мотика вважає, що розрахунок із Волинською трагедією має бути однією з умов вступу України до ЄС. — Відсутність засудження УПА де-факто означає величезну проломину в стіні європейських цінностей, — оцінює історик у розмові з журналісткою Магдаленою Рігамонті для польського видання Onet. Публікуємо найважливіші тези про польсько-український конфлікт із розмови, які відібрав та переклав український історик Володимир Бірчак.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Олександр Зінченко: Польща повернула не в той бік

Практично щодня польські медія пишуть про насильство проти українців у Польщі. Українців бʼють за те, що вони говорять польською з акцентом. На українських дітей в Польщі нападають із лайкою здорові жлоби в громадському транспорті та в інших публічних місцях. Доходить до того, що поляки бʼють поляків до втрати свідомості, бо комусь здалося, що той поляк говорив з українським акцентом. Звичайно, можна і далі закривати очі на проблему: але з української перспективи Польща звертає не в той бік.

Юрій Рудницький: Перепросин більше не буде

Тепер, коли буря в склянці води між офіційними Києвом і Варшавою більш-менш вляглася; коли польські і українські діячі (принаймні хто хотів) повернули на знак солідарності з лідерами своїх країн ритуальні "брязкальця" туди, звідки вони їх, з приводу чи без нього, в різний час отримали; коли, нарешті, завершився самміт НАТО в Анкарі - можна спокійно обміркувати те, що сталося і як із цим жити далі...

Кароль Навроцький закликав заборонити прапор УПА

Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам'яті жертв Волинської трагедії закликав заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА та порівняв його зі складовою ідеології нацистської Німеччини.

У Навроцького створення Українського пантеону назвали "етапом ескалації"

У канцелярії президента Польщі заявили, що законопроєкт про Національний пантеон є продовженням "ескалаційних дій" української влади.

Володимир Бірчак: Наука проти штучного інтелекту у польсько-українських стосунках

Багато хто воює з червоно-чорним прапорцем на плечі поруч із синьо-жовтим. У всіх нас є позивні, що доволі часто ми й прізвищ не знаємо. У нас, у СОУ, є офіційне привітання "Слава Україні! Героям Слава!". Нашим маршем є "Зродились ми великої години", а молитвою і клятвою "Молитва українського націоналіста". І у мене заклик до розуміння та обережності. Адже для 300 тисяч українських військових вищеперелічені речі є – символами та прикладами. Будьте обережні, коли у гонитві за політичними балами починаєте очорнювати наші символи.

Експрем'єр Польщі віддав орден Ярослава Мудрого музею пам'яті жертв Волинської трагедії

Колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький передав отриманий від України Орден Ярослава Мудрого Музею пам'яті жертв Волинської різанини в Хелмі.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.

Володимир Бірчак: Пужники. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень

13 лютого 1945 року відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами. Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих".

Максим Майоров: Друга світова стала для Другої Речі Посполитої краш-тестом

Насправді польська "підпільна держава" та її екзильний уряд представляли перед Антигітлерівською коаліцією не колишню державу та її суспільство, а позбавлену державності польську етнічну націю – так само як це було ще під час Першої світової війни. У цьому сенсі АК навряд чи була кращою за "армію без держави" – УПА. І в жодне порівняння АК не йде з сучасними Силами оборони України, де немає етнічної сегрегації та ворожнечі і гідно представлені воїни усіх національних спільнот.

ІНП Польщі виступив проти прирівнювання УПА до Армії Крайової

Інститут національної пам'яті (ІНП) Польщі виступив з заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав "образою пам'яті жертв українського націоналізму".