Кароль Навроцький закликав заборонити прапор УПА

Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам'яті жертв Волинської трагедії закликав заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА та порівняв його зі складовою ідеології нацистської Німеччини.

У Навроцького створення Українського пантеону назвали "етапом ескалації"

У канцелярії президента Польщі заявили, що законопроєкт про Національний пантеон є продовженням "ескалаційних дій" української влади.

Володимир Бірчак: Наука проти штучного інтелекту у польсько-українських стосунках

Багато хто воює з червоно-чорним прапорцем на плечі поруч із синьо-жовтим. У всіх нас є позивні, що доволі часто ми й прізвищ не знаємо. У нас, у СОУ, є офіційне привітання "Слава Україні! Героям Слава!". Нашим маршем є "Зродились ми великої години", а молитвою і клятвою "Молитва українського націоналіста". І у мене заклик до розуміння та обережності. Адже для 300 тисяч українських військових вищеперелічені речі є – символами та прикладами. Будьте обережні, коли у гонитві за політичними балами починаєте очорнювати наші символи.

Експрем'єр Польщі віддав орден Ярослава Мудрого музею пам'яті жертв Волинської трагедії

Колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький передав отриманий від України Орден Ярослава Мудрого Музею пам'яті жертв Волинської різанини в Хелмі.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.

Володимир Бірчак: Пужники. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень

13 лютого 1945 року відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами. Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих".

Максим Майоров: Друга світова стала для Другої Речі Посполитої краш-тестом

Насправді польська "підпільна держава" та її екзильний уряд представляли перед Антигітлерівською коаліцією не колишню державу та її суспільство, а позбавлену державності польську етнічну націю – так само як це було ще під час Першої світової війни. У цьому сенсі АК навряд чи була кращою за "армію без держави" – УПА. І в жодне порівняння АК не йде з сучасними Силами оборони України, де немає етнічної сегрегації та ворожнечі і гідно представлені воїни усіх національних спільнот.

ІНП Польщі виступив проти прирівнювання УПА до Армії Крайової

Інститут національної пам'яті (ІНП) Польщі виступив з заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав "образою пам'яті жертв українського націоналізму".

У Польщі відбулося відкриття Польсько-українського конгресу істориків

У Баранові-Сандомирському стартував Польсько-український конгрес істориків, присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського з нагоди 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці від дня смерті.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Ігор Галагіда, Мирослав Іваник: "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р." Фрагменти вступної статті до видання

Погром розпочався в ніч з 9 на 10 березня 1944 року. Поляки з Армії Крайової та Селянських Батальйонів раптово атакували 11 українських сіл у Грубешівському повіті на Холмщині. Після тижневої перерви почалася друга, ще масштабніша хвиля атак, коли було вражено 22 українські села.

Володимир В'ятрович: Не минуле псує українсько-польські стосунки, а маніпуляції ним

У польському публічному дискурсі останніх років дедалі частіше лунає твердження, що погіршення українсько-польських стосунків зумовлене "важким історичним минулим". Мовляв, саме невирішені питання пам'яті та інтерпретації подій ХХ століття неминуче тягнуть наші суспільства до конфлікту. Однак соціологія дає іншу картину.

Юрій Рудницький: Україна-Польща: системний діалог як шлях до правди

Російська загроза є спільною як для нас, так і для поляків. Щоправда, виглядає на те, що в Польщі далеко не всі це розуміють. Натомість лунають заяви про "недостатню вдячність" українців або взагалі про її відсутність, про "бандеризм" і про те, що українці мають "перепросити за Волинь". І, звичайно, про те, що примирення має відбуватися через "правду". Однак що вкладається в це поняття?

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

Президент Польщі подарував Зеленському книги про Волинську трагедію

Під час офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі Кароль Навроцький подарував українському президентові двотомник польських істориків "Документи Волинського злочину".