Оголошено лауреатів Конкурсу імені Єжи Ґєдройця 2024

Церемонія нагородження відбудеться 2 грудня 2024 року в Посольстві Республіки Польща в Києві.

Про це повідомив Польський Інститут у Києві.

Рішенням Капитули Конкурсу імені Єжи Ґєдройця були присуджені премії студентам і молодим українським дослідникам за найкращі бакалаврські, магістерські та докторські роботи на польську тематику, а також на тему польсько-українських та українсько-польських взаємин.

Члени Капітули одноголосно вирішили присудити вісім премій:

У номінації "Докторська дисертація":

I премія — Орися Віра,  Український католицький університет, "Годонімика Львова: генеза і розвиток в магдебурзький період".

II премія — Роман Івашко, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Львівська латинська архідієцезія в унійних процесах зі східним християнством у 1410-х– 1460-х роках".

III премія — Андрій Савчук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Формування дипломатичних кадрів у державах Вишеградської четвірки (1991-2004рр.)"

У номінації "Магістерська робота":

I премія  — Світлана Олійник, Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, "Втілення філософсько-естетичної концепції К. Пендерецького періоду Findesiècle у творчості композитора кінця ХХ – початку ХХІ століть".

II премія — Артем Школьний, Національний університет "Києво-Могилянська академія", ""Історичні методи" в "Анналах" Яна Длугоша: на прикладі сюжету про руські претензії на Люблінську землю".

III премія — Роман Мартинчук, Львівський національний університет імені Івана Франка, "Польща і російська агресія проти України в 2014-2021рр."

У номінації "Бакалаврська робота":

I премія — Оксана Воловодюк, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, "Маскулінність і героїзм у польських підрозділах Великої армії імператора Наполеона: ідеї та практики (1806 – 1814 рр.)"

II премія – не присуджено.

III премія — Лілія Горбачова, Національний університет "Львівська Політехніка", "Розбудова прикордонної інфрастуктури в рамках українська-польської транскордонної співпраці".

Конкурс імені Єжи Ґєдройця під почесним патронатом Міністра закордонних справ Республіки Польща Радослава Сікорського організований Польським Інститутом в Києві у співпраці з Центром східноєвропейських студій Варшавського університету (SEW UW) та Посольством Республіки Польща в Києві.

Конкурс було започатковано 2006 року, у 100-ту річницю від дня народження Єжи Ґєдройця, з метою вшанування його внеску в польсько-український діалог, польську політичну думку та польську історію в широкому розумінні. Єжи Ґєдройць зробив величезний внесок у розбудову польсько-українських відносин як редактор паризького часопису "Культура", засновник і директор Літературного інституту, видавець часопису "Zeszyty Historyczne" (Історичні зошити)  та повної серії Бібліотека"Культури".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.