АНОНС: Розмова з "польовими командирами" Помаранчевого Майдану

До 20-ліття Помаранчевої революції "польові командири" Майдану Володимир Філенко та Тарас Стецьків розповідатимуть про те, що відбувалося за лаштунками масових акцій восени 2004 року.

Про це іфнормує Музей Революції Гідності.

Як була організована Помаранчева революція? Чи могли українці не вийти на Майдани у 2004 році? Що необхідно було робити, щоб українці перестали боятися масових акцій? Що було б, якби не вийшли? Як досвід Помаранчевої революції вплинув на Революцію Гідності?

Дискусія відбуватиметься навколо книжки спогадів Володимира Філенка "Партитура рЕволюції".

Учасники:

Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України 1-4 та 6 скликань;

Володимир Філенко, політик, народний депутат України 1-го, 3-4-го та 6-го скликання;

Модератор – автор літературного запису спогадів, історик та публіцист Олександр Зінченко.

Захід відбудеться під час Наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

Коли: 20 листопада о 15:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх) та транслюватиметься на  ресурсах Музею.

Якщо ви бажаєте відвідати дискусію, просимо зареєструватися.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.