АНОНС: Дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності"

29 жовтня у столиці відбудеться дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності" в Інфоцентрі Музею Майдану.

Напередодні відзначення річниці Майданів згадаємо історію Помаранчевої революції й Революції Гідності, передумови та причини протестів. Разом із безпосередніми учасниками подій обговоримо зокрема таке:

- Що призвело до Помаранчевої революції?

- Яку роль події 2004 та 2013 року відіграли у становленні громадянського суспільства в Україні? Як події Помаранчевого майдану вплинули на подальшу історію країни?

- Чому та як пов'язано події Помаранчевої революції й Революції Гідності? У чому полягає феномен Євромайдану – найбільшого протесту в новітній історії України?

Про перебіг і наслідки протестів розповідатимуть та дискутуватимуть:

Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча, громадська діячка, волонтерка, учасниця трьох українських Майданів

Володимир В'ятрович, історик, громадський діяч, народний депутат України IX скликання
Тарас Шамайда, громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи"

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Модеруватиме розмову Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

Коли: 29 жовтня, 17:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх Будинку профспілок)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією https://forms.gle/H147qgZhdDPRVH93A

Онлайн-трансляцію заходу можна буде переглянути:

на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру
https://www.facebook.com/maidanmuseum.org
https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum

на ютуб-каналі Музею Майдану
https://www.youtube.com/@maidan_museum

Організатор: Національний музей Революції Гідності

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.