АНОНС: Дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності"

29 жовтня у столиці відбудеться дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності" в Інфоцентрі Музею Майдану.

Напередодні відзначення річниці Майданів згадаємо історію Помаранчевої революції й Революції Гідності, передумови та причини протестів. Разом із безпосередніми учасниками подій обговоримо зокрема таке:

- Що призвело до Помаранчевої революції?

- Яку роль події 2004 та 2013 року відіграли у становленні громадянського суспільства в Україні? Як події Помаранчевого майдану вплинули на подальшу історію країни?

- Чому та як пов'язано події Помаранчевої революції й Революції Гідності? У чому полягає феномен Євромайдану – найбільшого протесту в новітній історії України?

Про перебіг і наслідки протестів розповідатимуть та дискутуватимуть:

Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча, громадська діячка, волонтерка, учасниця трьох українських Майданів

Володимир В'ятрович, історик, громадський діяч, народний депутат України IX скликання
Тарас Шамайда, громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи"

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Модеруватиме розмову Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

Коли: 29 жовтня, 17:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх Будинку профспілок)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією https://forms.gle/H147qgZhdDPRVH93A

Онлайн-трансляцію заходу можна буде переглянути:

на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру
https://www.facebook.com/maidanmuseum.org
https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum

на ютуб-каналі Музею Майдану
https://www.youtube.com/@maidan_museum

Організатор: Національний музей Революції Гідності

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.