АНОНС: "Майдан. Народження мрії. Перший бій"

З нагоди 10-ї річниці Революції Гідності Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує 21 листопада на відкриття виставки "Майдан. Народження мрії. Перший бій".

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

"Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – "Гідність" і "Свобода". Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер", - йдеться у новині.

Виставка "Майдан: народження мрії. Перший бій", розгорнули на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.

Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.

На вас чекають дискусійні майданчики, кінопокази, майстер-класи, та екскурсії. 

Після відкриття запрошуємо разом із мережею DOCU/CLUB ГО "Докудейз" на показ та обговорення фільму "Євромайдан SOS" (конференц-зал 3 поверх).

Радо чекаємо на вас 21 листопада о 17:00 у Національному центрі "Український Дім"
(Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід на відкриття вільний.

Виставка триватиме з 21 листопада по 3 грудня.

Акредитація для ЗМІ на відкриття виставки за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".