АНОНС: "Майдан. Народження мрії. Перший бій"

З нагоди 10-ї річниці Революції Гідності Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує 21 листопада на відкриття виставки "Майдан. Народження мрії. Перший бій".

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

"Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – "Гідність" і "Свобода". Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер", - йдеться у новині.

Виставка "Майдан: народження мрії. Перший бій", розгорнули на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.

Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.

На вас чекають дискусійні майданчики, кінопокази, майстер-класи, та екскурсії. 

Після відкриття запрошуємо разом із мережею DOCU/CLUB ГО "Докудейз" на показ та обговорення фільму "Євромайдан SOS" (конференц-зал 3 поверх).

Радо чекаємо на вас 21 листопада о 17:00 у Національному центрі "Український Дім"
(Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід на відкриття вільний.

Виставка триватиме з 21 листопада по 3 грудня.

Акредитація для ЗМІ на відкриття виставки за посиланням.

 

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.