АНОНС: "Майдан. Народження мрії. Перший бій"

З нагоди 10-ї річниці Революції Гідності Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує 21 листопада на відкриття виставки "Майдан. Народження мрії. Перший бій".

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

"Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – "Гідність" і "Свобода". Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер", - йдеться у новині.

Виставка "Майдан: народження мрії. Перший бій", розгорнули на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.

Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.

На вас чекають дискусійні майданчики, кінопокази, майстер-класи, та екскурсії. 

Після відкриття запрошуємо разом із мережею DOCU/CLUB ГО "Докудейз" на показ та обговорення фільму "Євромайдан SOS" (конференц-зал 3 поверх).

Радо чекаємо на вас 21 листопада о 17:00 у Національному центрі "Український Дім"
(Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід на відкриття вільний.

Виставка триватиме з 21 листопада по 3 грудня.

Акредитація для ЗМІ на відкриття виставки за посиланням.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.