АНОНС: "Майдан. Народження мрії. Перший бій"

З нагоди 10-ї річниці Революції Гідності Музей Майдану спільно з Українським Домом та партнерами запрошує 21 листопада на відкриття виставки "Майдан. Народження мрії. Перший бій".

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

"Десять років тому українці остаточно сформулювали нашу національну ідею. Вона викристалізувалася на Майдані. Цей ідеал означено двома ємними словами – "Гідність" і "Свобода". Так звучить наша національна ідея. Ідея, яку ми виборюємо дотепер", - йдеться у новині.

Виставка "Майдан: народження мрії. Перший бій", розгорнули на трьох поверхах Українського Дому, який став частиною історії Революції Гідності.

Ви зможете поринути в атмосферу найпотужнішого у світі мирного протесту, згадати перебіг подій, побачити оригінальні речі майданівців, унікальні артефакти з протестів, відтворені окремі локації ініціатив Майдану та твори революційного мистецтва.

На вас чекають дискусійні майданчики, кінопокази, майстер-класи, та екскурсії. 

Після відкриття запрошуємо разом із мережею DOCU/CLUB ГО "Докудейз" на показ та обговорення фільму "Євромайдан SOS" (конференц-зал 3 поверх).

Радо чекаємо на вас 21 листопада о 17:00 у Національному центрі "Український Дім"
(Київ, вул. Хрещатик, 2).

Вхід на відкриття вільний.

Виставка триватиме з 21 листопада по 3 грудня.

Акредитація для ЗМІ на відкриття виставки за посиланням.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.