АНОНС: Онлайн-лекція Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів"

27 листопада відбудеться онлайн-лекція історикині Оксани Кісь "Голодомор 1932-33 рр. крізь призму жіночих досвідів".

Хоча історія Голодомору 1932-33 років в Україні посідає чільне місце в українському публічному дискурсі, історичних студіях та політиці пам'яті, гендерний вимір цієї трагедії залишається малодослідженим. Ця лекція ґрунтується на аналізі особистих спогадів тих, хто пережили Голодомор, і розкриває ґендерні особливості та складнощі жіночих досвідів виживання в умовах геноциду.

Йтиметься насамперед про пасивний спротив та активний опір жінок державному насильству, індивідуальні та колективні дії жінок для захисту родинного майна та продовольчих запасів від примусової експропріації, жіночі стратегії виживання та практики порятунку життя в умовах тотального голоду та правового свавілля.

Окрему увагу буде звернуто на такі контроверсійні аспекти, як роль призвідниць Голодомору – жінок, які брали участь у "розкуркуленнях"; дилеми материнства в умовах голодування; сексуальне насильство щодо жінок.

Оксана Кісь - історикиня та антропологиня, докторка історичник наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. З 2010 р. Оксана Кісь – очільниця Української асоціації дослідників жіночої історії та співзасновниця Української асоціації усної історії. Авторка книг "Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст" (Львів, 2008; друге видання - 2012) та "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Львів, 2017). Наукова редакторка низки збірників, в тому числі "Українські жінки в горнилі модернізації" (Харків: КСД, 2017), який здобув нагороду Форуму Видавців у Львові 2017 у номінації "Історія".

Коли: 27 листопада, 17:00

Доєднатися до заходу можна в зумі за посиланням (пароль: 065775).

ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" організований Музеєм жіночої та гендерної історії /Центром гендерної культури у партнерстві з Фондом імені Гайнріха Бьолля в Україні, експертним ресурсом Гендер в деталях, Українською асоціацією дослідниць жіночої історії, Інститутом Івана Франка НАН України та ГО "Бюро гендерних стратегій і бюджетування".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.