Відбулася прем’єра документального фільму про Голодомор «Сімейний альбом»

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада відбулася прем’єра документального фільму «Сімейний альбом», який розповідає історію австрійського інженера Александра Вінербергера, та його праонуки Самари Пірс.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

"Історія "Сімейного альбому" – це історія про найцінніший у світі експонат – камеру Leica II, якою було зроблено важливі фотодокази Голодомору. У 2022 році ми зробили невелику виставку, на якій представили цей експонат. А за якийсь час до музею прийшли Андрій Корнієнко і Марина Ткачук і сказали: "А давайте знімемо про це кіно?". Як музейниця я щаслива, що фільм є кількома мовами і я бажаю йому успішної і потужної дороги світом", – зазначила перед прем'єрою стрічки очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Зйомки стрічки відбувалися у 2023 році в Великобританії, Австрії та в Україні – на Харківщині і в Музеї Голодомору.

"У деяких населених пунктах, де відбувалися зйомки, зараз ведуться інтенсивні бойові дії і я не впевнена, що сьогодні ми могли б уже зняти цей фільм. З деякими нашими героями сьогодні немає зв'язку і ми нічого не знаємо про їхню долю. Нам дуже пощастило, що ми встигли зафіксувати Харківщину і те, що там відбувало після деокупації", – каже режисерка Марина Ткачук.

Від 21 лисопада покази фільму розпочинаються у майже 80 кінотеатрах України. Також "Сімейний альбом" можна буде побачити в Німеччині, Франції, Іспанії, Польщі, Португалії, Кіпрі, Великій Британії, Чорногорії, Румунії, Малайзії, Єгипті, Індонезії, Йорданії, Гані, ПАР, Республіці Ботсвана, Алжирі та багатьох інших країнах – в українських посольствах, кінотеатрах, культурних центрах, у рамках Днів українського кіно. Окрім того стрічку покажуть в Раді Європи та Європарламенті – за участю іноземних дипломатичних місій.

У День пам'яті жертв Голодомору, 23 листопада, о 18:00 у кінотеатрі "Жовтень" відбудеться показ за участю знімальної групи та головної героїні Самари Пірс.

Також знімальна група представить фільм: у Хмельницькому (22 листопада, 18:30, кінотеатр Woodmall Cinema) та Львові (24 листопада, 16:00, кінотеатр "Планета Кіно").

"Сімейний альбом" знятий кінокомпанією Good Morning Films, режисерка Марина Ткачук, продюсер Андрій Корнієнко. Проєкт є переможцем мистецького конкурсу на ДП "МПІУ" Телеканал Дім і відбувся завдяки державній підтримці кіновиробництва та партнерству з Музеєм Голодомору.

Завдяки підтримці Українського культурного фонду фільм перекладений та дубльований пʼятьма іноземними мовами – англійською, німецькою, французькою, польською та іспанською.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.