У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

Мурал з'явився на стіні Луцького слідчого ізолятора, де бандерівець перебував понад два роки як колишній радянський політв'язень.

Про це пишутуть "Волинські новини".

Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, якого радянська влада засудила до смерті. 62-річного пенсіонера засудили за звинуваченнями, за які він уже відсидів свій термін раніше в концтаборі та був звільнений.

"Уперше він був засуджений у 1945 році за участь в УПА. Вони просто підняли багато справ за той період і всі випадки "боротьби з радянською владою" приписали Івану Гончаруку. Таким чином нібито за нововідкритими обставинами розпочали нову справу. Тобто, з одного боку, вони скасували попередній вирок, за яким Іван Гончарук 11 років відсидів на Колимі. Лише в 1977 році він з родиною повернувся в Україну. І от його, 62-річного пенсіонера, 1 липня 1987 року заарештовують", - розповіла історикиня Леся Бондарук.

Саме в Луцькому СІЗО Іван Гончарук два роки чекав виконання вироку. Його розстріляли в Києві 12 липня 1989 року. У 2019 році вдалося довести, що справа проти Гончарука була сфабрикована, його було реабілітовано.

Намалював повстанця художник Юрій Чайка, який у Луцьку в рамках проєкту "Люди міста" створив до 10 муралів.

"Зазвичай фотографії людей, яких я малюю, знайти досить непросто. Це можуть бути архівні фотографії поганої якості чи зображення людини в поважному віці. Я ж хочу показувати людей молодими, енергійними, з палаючими очима. Я домальовую вбрання та деталі, враховую контекст. Наприклад, Івана Гончарука я намалював на лавці, оскільки локація – на пагорбі, щоб він не вивищувався зверхньо над людьми", -  зазначив Юрій Чайка.

Зобразивши на стіні СІЗО вояка УПА Івана Гончарука, установа прагнула привернути увагу до історії визвольної боротьби та радянських репресій.

 

Теми

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.