У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

Мурал з'явився на стіні Луцького слідчого ізолятора, де бандерівець перебував понад два роки як колишній радянський політв'язень.

Про це пишутуть "Волинські новини".

Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, якого радянська влада засудила до смерті. 62-річного пенсіонера засудили за звинуваченнями, за які він уже відсидів свій термін раніше в концтаборі та був звільнений.

"Уперше він був засуджений у 1945 році за участь в УПА. Вони просто підняли багато справ за той період і всі випадки "боротьби з радянською владою" приписали Івану Гончаруку. Таким чином нібито за нововідкритими обставинами розпочали нову справу. Тобто, з одного боку, вони скасували попередній вирок, за яким Іван Гончарук 11 років відсидів на Колимі. Лише в 1977 році він з родиною повернувся в Україну. І от його, 62-річного пенсіонера, 1 липня 1987 року заарештовують", - розповіла історикиня Леся Бондарук.

Саме в Луцькому СІЗО Іван Гончарук два роки чекав виконання вироку. Його розстріляли в Києві 12 липня 1989 року. У 2019 році вдалося довести, що справа проти Гончарука була сфабрикована, його було реабілітовано.

Намалював повстанця художник Юрій Чайка, який у Луцьку в рамках проєкту "Люди міста" створив до 10 муралів.

"Зазвичай фотографії людей, яких я малюю, знайти досить непросто. Це можуть бути архівні фотографії поганої якості чи зображення людини в поважному віці. Я ж хочу показувати людей молодими, енергійними, з палаючими очима. Я домальовую вбрання та деталі, враховую контекст. Наприклад, Івана Гончарука я намалював на лавці, оскільки локація – на пагорбі, щоб він не вивищувався зверхньо над людьми", -  зазначив Юрій Чайка.

Зобразивши на стіні СІЗО вояка УПА Івана Гончарука, установа прагнула привернути увагу до історії визвольної боротьби та радянських репресій.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".