IN MEMORIAM: Помер дослідник УПА Влад Сапа

Від раптової хвороби 4 листопада помер 32-річний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Влад Сапа.

Про це повідомив історик Ігор Бігун.

"Помер мій ідейний товариш і співзасновник сторінки "Український визвольний рух ОУН і УПА". Ми з ним займалися популяризацією історії УПА ще з початку 2010-х, коли були студентами. Разом брали участь у студентському конкурсі від Центр Досліджень Визвольного Руху 2013 року", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Бігун.

Влад Сапа народився 1 травня 1992 року у місті Хорол на Полтавщині, навчався в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого в Харкові. 

У жовтні 2013 року — був фіналістом студентського конкурсу "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" від Центру досліджень визвольного руху, що проходив у Могилянській Академії. Влад тоді не ввійшов до трійки переможців, але одержав окрему відзнаку від члена журі Володимира В'ятровича, як автор якісної праці "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році".

Разом з Ігорем Бігуном створив і розвивав спільноту "Український визвольний рух – ОУН та УПА".

У березні 2015 року Влада Сапу мобілізували до Збройних сил України. 26 лютого 2023 року звільнився у відставку зі Збройних сил за станом здоров'я у званні капітана.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.