Заповідник "Поле Полтавської битви" планують перетворити на музей Гетьманщини

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує перепрофілювати Державний заповідник "Поле Полтавської битви" на мазепинський музей Гетьманщини.

Про музей повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар.

У жовтні Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики працював на виїзному засіданні у Полтаві. Нардепи приїхали до міста, аби поговорити про необхідність знесення імперських пам'яток та популяризації української історії.

За підсумками виїзного засідання Комітет надав кілька рекомендацій Мінкультури, Полтавській ОВА та Полтавській міськраді. Одна з них – перепрофілювати заповідник "Поле Полтавської битви" на вул. Шведська могила.

"Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Українському інституту національної пам'яті, Полтавській обласній військовій адміністрації, Полтавській міській раді опрацювати питання перейменування Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та концептуального перопрофілювання його експозицій, які б окреслювали період ранньомодерної держави Гетьманщини (офіційна назва "Військо Запорізьке"), правління гетьмана Івана Мазепи та дипломатичні аспекти функціонування козацької державності, в т.ч. Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між гетьманом Іваном Мазепою та королем Карлом ХII", - йдеться у тексті рекомендацій. 

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики також спрямував свої рішення та рекомендації про усунення з публічного простору Полтавської міської громади споруд звеличення російського імператора Петра I та званої "слави руского оружія" в Полтавській битві.

Полтавська ОВА та міськрада мають розглянути рекомендації та поінформувати Комітет про стан виконання до 1 березня.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.