У Полтаві демонтують три імперських пам'ятники

Йдеться про Монумент Слави, пам’ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці Келіну та пам’ятник на місці відпочинку Петра I.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

17 жовтня у Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. На засіданні нардепи та представники міської й обласної влади обговорили створення кластера російської монументальної пропаганди на території музею Полтавської битви. Це передбачає можливе перенесення пам'ятників Келіну та місця відпочинку Петра I й Монумента Слави на територію музею. 

До Міністерства культури та інформаційної політики подані необхідні документи, щоб пам'ятники Келіну та місця відпочинку Петра I вивести із переліків культурної спадщини. Надалі ці пам'ятники Мінкульт може вивести із реєстрів, після цього Полтавська міськрада розгляне рішення про їх усунення з публічного простору.

Процедура для демонтажу Монумента Слави є складнішою та тривалішою, адже він є пам'яткою національного значення. Мінкульт має звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією вивести Монумент Слави із реєстру пам'яток національного значення. Наразі такого звернення від Мінкульту до Кабміну не було. Якщо ж Мінкульт подасть таку пропозицію, то Кабінет Міністрів може її розглядати впродовж року. Якщо ж Монумент Слави все-таки демонтують, то на його місці має бути новий пам'ятник, який саме ‒ обиратимуть на конкурсі. 

Також на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорили перепрофілювання музею Полтавської битви на музей Гетьманщини,  в якому  могли б бути представлені експозиції про дипломатію козацької держави. Зокрема, про Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між Карлом XII та Іваном Мазепою.

 
Фото Володимира В'ятровича

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.