У Полтаві демонтують три імперських пам'ятники

Йдеться про Монумент Слави, пам’ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці Келіну та пам’ятник на місці відпочинку Петра I.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

17 жовтня у Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. На засіданні нардепи та представники міської й обласної влади обговорили створення кластера російської монументальної пропаганди на території музею Полтавської битви. Це передбачає можливе перенесення пам'ятників Келіну та місця відпочинку Петра I й Монумента Слави на територію музею. 

До Міністерства культури та інформаційної політики подані необхідні документи, щоб пам'ятники Келіну та місця відпочинку Петра I вивести із переліків культурної спадщини. Надалі ці пам'ятники Мінкульт може вивести із реєстрів, після цього Полтавська міськрада розгляне рішення про їх усунення з публічного простору.

Процедура для демонтажу Монумента Слави є складнішою та тривалішою, адже він є пам'яткою національного значення. Мінкульт має звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією вивести Монумент Слави із реєстру пам'яток національного значення. Наразі такого звернення від Мінкульту до Кабміну не було. Якщо ж Мінкульт подасть таку пропозицію, то Кабінет Міністрів може її розглядати впродовж року. Якщо ж Монумент Слави все-таки демонтують, то на його місці має бути новий пам'ятник, який саме ‒ обиратимуть на конкурсі. 

Також на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорили перепрофілювання музею Полтавської битви на музей Гетьманщини,  в якому  могли б бути представлені експозиції про дипломатію козацької держави. Зокрема, про Гадяцьку угоду гетьмана Івана Виговського та україно-шведський союз між Карлом XII та Іваном Мазепою.

 
Фото Володимира В'ятровича

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.