Експозицію Музею історії Полтавської битви доповнили документами зі шведських архівів

У музеї історії Полтавської битви презентували оновлений розділ експозиції "Прутський похід 1711 року".

Про це пише Суспільне.

Експозицію доповнили відцифрованими документами початку ХVIII століття, які надала дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

"Десь з 90-х років у нас була частина тут присвячена саме битві на річці Прут. Ми вперше звернулися до цієї теми, але досліджували зрозуміло по яких джерелах. Це були листи і папери Петра І, праці Соловйова, праці Артамонова – російських істориків. Навесні Марина Траттнер запропонувала поновити цю частину експозиції, оскільки вона віднайшла чимало документів", — розповіла заступниця директора заповідника "Поле Полтавської битви" Людмила Шендрик.

Це – карти, плани битв, свідчення учасників подій, переписи листів, а також дипломатичне листування Швеції, Польщі, Туреччини, Англії, Нідерландів і Франції.

"Відсканувати це вимагає шалених ресурсів і фінансів, і ресурсів в сенсі людей. У архівістів не було часу на це, адже це було незаплановано. Я їм пояснила, що у нас вивезли цінні документи до Росії, і наших вчених не допускають до вивчення цих документів. А те що спростовувало пропаганду або суперечило — знищили", — розповіла дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

Прутський похід відбувся на чолі з Петром І на південь України та у Молдову під час Московсько-турецької війни. Він завершився поразкою Московського царства і підписанням Прутського мирного договору.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".