У Львові оцифрували 300 прижиттєвих видань Івана Франка

Дім Франка у Львові презентував цифрову колекцію із 300 прижиттєвих видань письменника, а ще 30 видань відреставрував.

Про це повідомляє інтернет-видання Читомо

У межах проєкту "Весь Франко: читай, слухай, дивись" відреставрували 30 видань Івана Франка, що були видані за його життя. Ці книжки зберігають у фондах Дому Франка та Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Загалом у межах проєкту оцифрували понад 300 прижиттєвих видань письменника з музейної та інститутської колекцій, а також з фондів двох львівських бібліотек — Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника.

Оцифровані видання можна переглядати, досліджувати, читати і навіть завантажувати для зручного користування. Йдеться не лише про оригінальні Франкові окремі твори, а і його переклади, наукові та публіцистичні видання, збірки прозових і поетичних творів, а також книжки, де Іван Франко виконав роль редактора, упорядника або автора передмови/післямови/приміток/коментарів.

Переглянути оцифровані прижиттєві видання Івана Франка можна на сайті Дому Франка за посиланням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.